07 грудня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3084/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем по виконанню рішення суду (заява подана в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України) у справі №440/3084/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019.
Додатковим рішенням від 30.07.2020 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019 відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Між тим, 11.09.2020 судом одержано заяву ОСОБА_1 , подану у відповідності до приписів статті 383 КАС України, у якій позивач просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 по справі №440/3084/19.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у судовому засіданні.
Заявник у судове засідання не з'явився.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на електронну пошту суду надійшли заперечення на заяву, в яких ГУ ПФУ в Полтавській області зазначило, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19 нарахована компенсація за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, яка становить 86951,36 грн.
Розглядаючи заяву позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 по справі №440/3084/19 без змін.
Додатковим рішенням від 30.07.2020 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019 відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
19.02.2020 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов'язок його виконання.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтями 287 та 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин першої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
При цьому правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду та підтверджених відповідними доказами, поданими позивачем.
З резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19, що набрало законної сили 24.12.2019, судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України зобов'язано здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтава від 03.02.2011 у справі №2а-466/11, за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, починаючи з 01.11.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 21.06.2019.
Разом з тим, з наявного у матеріалах заяви розрахунку суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 /36023), зробленого з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19, який надано відповідачем разом із запереченням на заяву позивача, судом встановлено, що пенсійний орган здійснив розрахунок компенсації ОСОБА_1 не з 01.11.2010, а починаючи з травня 2014 року і не по 21.06.2019, а по травень 2019 року.
Таким чином, здійснюючи розрахунок компенсації позивачу не з 01.11.2010, як зобов'язано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19, а починаючи з травня 2014 року, та не по 21.10.2019, а по травень 2019 року пенсійний орган діяв протиправно.
Також відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 3 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно із пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Враховуючи вищевикладені норми, компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу, тобто приріст індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (без врахування інфляції місяця, за який виплачується доход).
Відповідачем до заперечень на заяву позивача надано здійснений ним розрахунок суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 як зазначено відповідачем, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19. Згідно вказаного розрахунку відповідачем в графі "компенсація" навпроти рядка "без місяця та року" зазначено 86951,36, в графі "місяць рік" перший рядок не заповнений усі ніші рядки заповнено до 01.05.2019, в графі індекс споживчих цін за період невиплати *100" заповнено усі рядки окрім останнього, в графі "індекс споживчих цін за період невиплати *100 (округ)" навпроти рядка "без зазначення місяця та року" вказано 236,6, в графі "величина приросту" навпроти рядка "без зазначення місяця та року" вказано 136,6, а в графі "сума різниці" зазначено суму 63654,00 грн, графа "індекс споживчих цін" заповнена повністю окрім першого рядка. Всі інші рядки такого розрахунку не заповненні за період з 01.06.2014 по 01.05.2019.
Відтак, наявний у матеріалах заяви розрахунок суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 не містить детального розрахунку із зазначенням всіх величин та індексів, згаданих вище, по кожному окремо взятому місяцю, у тому числі починаючи з листопада 2010 року по 21 червня 2019 року, зокрема, не містить детального розрахунку добутку нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за кожен відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100, чим позбавлено як позивача, так і суд можливості встановити належне та в повному обсязі здійснення пенсійним органом розрахунку такої компенсації ОСОБА_1 у відповідності до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
За такої обставини дії органу пенсійного фонду щодо порядку розрахунку суми компенсації не відповідають вимогам законодавства України.
Також, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів проведення виплат позивачу. Отже, на виконання рішення суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19 здійснено лише розрахунок сум, проте виплата зазначених сум (компенсації) не здійснена, у зв'язку із чим суд не може погодитись з твердженням Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо належного виконання рішення суду.
У той же час, суд наголошує, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообо''язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Крім того, відповідачем не надано доказів звернення до розпорядника коштів вищого рівня, яким є Пенсійний фонд України за одержанням коштів з метою виконання судового рішення від 26.09.2019 у справі №440/3084/19.
Таким чином, відповідачем не доведено та наданими ним доказами, не підтверджено виконання судового рішення від 26.09.2019 у справі №440/3084/19, а також вжиття відповідачем належних заходів задля його виконання в частині виплати коштів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду 26.09.2019 у справі №440/3084/19 в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права позивача на соціальний захист.
Вказане призвело до неналежного виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду 26.09.2019 у справі №440/3084/19, та, як наслідок, порушення відповідачем приписів статей Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов'язковості виконання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Зважаючи на положення вказаної норми, а також ту обставину, що у запереченнях на заяву ОСОБА_1 відповідач жодним чином не доводить правомірності проведеного на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 26.09.2019 у справі №440/3084/19 розрахунку суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 , та не надає жодних належних доказів щодо вчинення дій спрямованих на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати державної пенсії, суд вважає за доцільне задовольнити заяву ОСОБА_1 та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19, та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, копію якої направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (заява подана в порядку передбаченому статтею 383 КАС України) у справі №440/3084/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19.
Копію окремої ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19.
Про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №440/3084/19 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.
Окрема ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Окрема ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя