08 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6664/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17 листопада 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні їх перерахунку з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 80 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (надалі також - Закон №2262-ХІІ). Відповідач провів перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018, зменшивши при цьому відсоткове співвідношення до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, що, на переконання позивача, є безпідставним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 18-19/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача пенсійним органом враховані вимоги частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70% від грошового забезпечення.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про віднесення даної справи до типової адміністративної справи, суд виходив з наступних обставин.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі №240/5401/18 визначив такі обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 з огляду на підвищення сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
У цій справі суд встановив, що позивач є військовим пенсіонером, з 2013 року отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.
Пенсія позивачу призначена у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років - 33), що підтверджено копією розрахунку про призначення пенсії /а.с. 24/.
Водночас 02 квітня 2018 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 із застосуванням граничного розміру грошового забезпечення у розмірі 70% з надбавками та підвищенням, що підтверджено протоколом про перерахунок /а.с. 26/.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Враховуючи вищевикладені фактичні обставини цього спору, дана справа є типовою.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Розмір пенсії за вислугу років визначено у статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" частину другу статті 13 викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
08.07.2011 прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набув чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Поряд з цим, статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Зокрема, частиною четвертою цієї статті (у редакції, чинній з 01.01.2017) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пунктів 1, 2 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі №240/5401/18 зазначив, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ.
При перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії з огляду на прийняття КМУ Постанови №704 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та на підставі Постанови КМУ №103.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі №240/5401/18, у постанові від 16.10.2019 погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримала висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Встановлені вище обставини спору свідчать про те, що дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18.
Обставини, що виключали б типове застосування норм матеріального права до цього спору, відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин, суд, зважаючи на те, що позивачу пенсія за вислугу років призначена у 2013 році з розрахунку 80% грошового забезпечення, зазначає, що ГУПФ України в Полтавській області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 безпідставно обчислено основний розмір пенсійної виплати виходячи з 70% грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 10.11.2020 №ПН2328699 /а.с. 5/.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 840,80 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні їх перерахунку з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 80 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський