Справа № 420/6918/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування Розпорядження від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01.04.2020р.; визнати протиправним та скасувати Розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01.04.2020р. нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, та виплатити усю заборгованість по пенсії, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.04.2020р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачу в телефонному режимі було повідомлено, що їй зупинено нарахування та виплату пенсії, а також те, що підставою для позбавлення пенсії було тривале не перебування на території України. На думку позивача, відповідач не є тим органом, який відповідно до законодавства уповноважений надавати юридичну оцінку щодо місця проживання внутрішньо переміщеної особи. Відповідачем у якості підстави для припинення виплати пенсії зазначено, що позивач фактично не мешкає за адресою реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. Однак, такої підстави припинення виплати пенсії не передбачено як Законом № 1058, такі Законом № 1706-VII. Отже, припинення з 01.04.2020р. виплат позивачу раніше призначеної пенсії за віком, є протиправним, а тому повністю наявні підстави для зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу саме з 01.04.2020р., разом з утвореною заборгованістю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/6918/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій №16 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування Розпорядження від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№32238/20 від 17.08.2020р.), наголошуючи, зокрема, що Головне управління здійснило призупинення пенсії на підставі рішення Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 1216 від 02.03.2020р. про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5105001216 від 10.11.2014р. Документи щодо підстав винесення рішення № 1216 від 02.03.2020р. Головному управлінню не надавалися. Позивач не звертався до Головного управління з заявою щодо продовження виплат пенсії. Стосовно боргу за період з 01.04.2018р., то на цей час згідно вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014р. № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 788) зазначений борг обліковується в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. З огляду на зазначене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 05.10.2020р. розгляд справи № 420/6918/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16.10.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача - Бузовського І.М. надійшла заява (вхід.№43186/20), про розгляд справи без його участі.
Також, 16.10.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від третьої особи - Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси надійшла заява (вхід.№43224/20), про розгляд справи без участі представника Управління в порядку письмового провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2020р. закрито підготовче провадження по справі № 420/6918/20, та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач - Начальник відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєва З.О. у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№45917/20 від 02.11.2020р.), посилаючись на те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та її, як посадової особи, є цілком правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
У судове засідання 06.11.2020р. сторони та/або їх представники не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, якій призначена пенсія за віком, що підтверджується наявною у справі копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 03.12.2014р. Серія НОМЕР_3 від 10.12.2004р.(а.с.13)
Як вбачається з Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1216 від 15.05.2018р., позивач є внутрішньо переміщеною особою: зареєстроване місце: АДРЕСА_1 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 . (а.с.12)
Рішенням УСЗН в Примоському районі ДПСП ОМР № 1216 від 02.03.2020р. скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.11.2014р. № 5105001216 з 02.03.2020р., у зв'язку з тривалою відсутністю (понад 60 днів) за місцем проживання. В якості підстави зазначено, зокрема, п.п. 3 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII результат перевірки в інформаційно-комунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон «АРКАН».(а.с.16)
Судом також встановлено, що начальником відділу з питань виплати пенсій № 16 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвою З. прийнято Розпорядження від 12.03.2020р., яким припинено виплату пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р. згідно листа управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси від 03.03.2020р. №1515-2/1373, у зв'язку з тривалою відсутністю (понад 60 днів) за місцем проживання, скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. (а.с.20)
Листом №1500-0401-8/26490 від 19.05.2020р. (а.с.18) Головним управлінням на відповідне звернення від 13.05.2020р. уповноваженого представника стосовно пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (Приморський відділ) з 17.11.2014, як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 (зі змінами) призначення, відновлення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, зокрема дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ЄІБДВПО). 04.03.2020 до Приморського відділу надійшов лист від 03.03.2020 №1515-2/1373 управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси щодо скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 , у зв'язку з тривалою відсутністю (понад 60 днів) за фактичним місцем проживання. Враховуючи отриману інформацію та оскільки постанову Кабінету Міністрів України №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, причиненої коронавірусом SARS-CoV-2» прийнято 11.03.2020 виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 01.04.2020. Згідно з підпунктом 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для поновлення виплати пенсії за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 необхідно звернутись особисто до Приморського відділу з відповідною заявою та долучити до неї нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Отже, для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії, ОСОБА_1 необхідно звернутися до Приморського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за адресою: вул. Рішельєвська, буд. 60, м. Одеса з наданням вищезазначених документів.
Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01.04.2020р. та Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р., позивач - ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01.04.2020р.; визнання протиправним та скасування Розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р.; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01.04.2020р. нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, та виплатити усю заборгованість по пенсії, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.04.2020р., є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
З 22.11.2014р. набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 вказаного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014р. (в редакції Постанови КМУ № 352 від 08.06.2016р.) (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.7.1 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено підстави припинення та поновлення виплати пенсії. В частині 1 означеної статті окреслено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.п. 4 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі, зокрема, скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
При цьому, варто зауважити, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Між тим, відсутність у позивача довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є законодавчо передбаченою підставою для припинення виплати пенсії, водночас, Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
У даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи жодним чином не потребує від пенсіонера на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених на законодавчому рівні щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду за відсутності передбачених законом підстав.
Зазначена правова позиція висловлена у Рішенні Верховного Суду від 03.05.2018р. у зразковій справі № 805/402/18, залишеному без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії. Скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення виплати пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція також зазначена в Постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №592/5928/17, від 09 квітня 2020 року у справі №185/3103/17, від 26 жовтня 2020 року у справі № 533/1069/17.
Окрім того, суд акцентує, що в межах спірних правовідносин сам факт наявності у позивача права на отримання пенсії не оспорюється, та не спростовується сторонами. Суть права позивача є досить чіткою і передбаченою діючим законодавством.
Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.
Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх, та юридично спроможних доказів на підтвердження правомірності припинення виплати пенсії позивачу, а тому, на сумку суду, таке втручання не є виправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Суд також зазначає, що на час розгляду справи, постанова Кабінету Міністрів України щодо окремого порядку виплати пенсії не прийнята. При цьому, конституційне право позивача на отримання пенсії не може бути обмежено з огляду на приписи Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Не виплата пенсії яка гарантована Конституцією України є прямим порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Отже, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою, який змінив місце проживання, на нього поширюються вимоги уповноваженого банку ПАТ «Ощадбанк».
Однак суд констатує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, оскільки скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення виплати пенсії позивачу.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді отримання щомісячної пенсії було відповідачем порушено.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновків, що правова позиція відповідача в межах спірних правовідносин не є правомірною, а оскаржувана позивачем бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01.04.2020р., є такою, що допущена всупереч приписам чинного законодавства України, та спірне Розпорядження від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р. прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з підстав є протиправним, та підлягає скасуванню.
Відносно вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення нарахування, та виплати раніше призначеної пенсії за віком, з виплатою усієї заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, тоді як припинення такої виплати було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону №1058-IV, виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі № 573/1759/17 (К/9901/3564/18) та у рішенні Верховного Суду від 03.05.2018р. у зразковій справі № 805/402/18.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку також щодо наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити усю заборгованість по пенсії ОСОБА_1 , що виникла за період її несплати, починаючи з 01.04.2020р., зважаючи, що з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0401-8/26490 від 19.05.2020р., вбачається припинення виплати пенсії позивачу саме з 01.04.2020р.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , документально підтверджені, обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.
Ухвалою суду від 30.07.2020р. ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання до Одеського окружного адміністративного суду даної позовної заяви.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління
Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування Розпорядження від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком з 01.04.2020р.
3. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.04.2020р.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 з 01.04.2020р. нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, та виплатити усю заборгованість по пенсії, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.04.2020р.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління
Пенсійного фонду України в Одеській області, Начальника відділу з питань виплати пенсій № 16 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Токарєвої Зої Олександрівни, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування Розпорядження від 12.03.2020р. щодо припинення виплати пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю
07.12.2020р.