Справа № 420/9431/20
(додаткове)
08 грудня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність невиплати компенсації послуги “муніціпальна няня” та зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив:
30.11.2020 Одеським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 420/9431/20, яким позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію послуги “муніципальна няня” на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по лютий 2020 року.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги “муніципальна няня” на ОСОБА_3 з грудня 2019 року по лютий 2020 року включно
Стягнуто з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 67801, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169; код ЄДРПОУ 03194950) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) та на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.)
01.12.2020 року (вх. № 51229/20) третьою особою до канцелярії суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якого третя особа просила вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням приписів ч. 3 ст. 252 КАС України розгляд питання про розподіл судових витрат розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст. 247 КАС України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Дослідивши Заяву третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
ФОП ОСОБА_2 виступала в якості третьої особи на стороні позивача та просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Отже, за змістом ч. 11 ст. 139 КАС, судові витрати ФОП ОСОБА_2 , як третьої особи, яка виступала на стороні позивача, підлягають стягненню з відповідача - Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації.
Що стосується розміру, заявлених третьою особою до стягнення витрат, суд зазначає наступне.
Як вказано вище, розмір судових витрат має бути співмірним з часом, витраченим адвокатом на надання послуг, складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторін.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі 814/698/16.
Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).
Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Таким чином, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Суд зазначає, що матеріали справи містять наступні документи на підтвердження понесених ФОП ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у суді представником третьої особи, а саме: копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди, копію рахунку, копію квитанції, детальний опис робіт (а.с. 104-109).
Разом з тим, суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно також долучати калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, яка має бути передбачена договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором (звіті про надання правової допомоги).
Калькуляція платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Дослідивши надані представником третьої особи документи, судом встановлено, що зазначені документи не містять калькуляцію погодинної вартості правової допомоги.
В тексті заяви про ухвалення додаткового судового рішення третьою особою також не визначено погодиноої вартості чи вартості окремо наданої послуги.
На переконання суду, зазначений третьою особою розмір витрат, який останній просить стягнути з позивача є завищеним та не відповідає тому обсягу робіт, який був виконаний представником, окрім того, третьою особою не надано калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, а зазначений в описі виконаних робіт час на складання окремих процесуальних документів, є необґрунтованим.
Разом з тим, враховуючи обсяг наданих представником третьої особи послуг, суд вважає наявними підстави для відшкодування ФОП ОСОБА_2 за рахунок Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації витрат на правову допомогу в розмірі 1000, 00 грн.
Отже, заява третьої особи про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 241 247, 252 КАС України суд, -
Заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення,- задовольнити частково.
Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 03194950) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.12.2020р.
Суддя О.М. Тарасишина