Справа № 420/11234/20
08 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАСУ) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
26.10.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії щодо не проведення індексації з 01.03.2020 року пенсії по інвалідності позивачу Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в одеській області здійснити індексацію з 01.03.2020 року пенсії по інвалідності позивачу та сплатити різницю у повному обсязі, станом на наступний час.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач отримує пенсію по інвалідності з 13.08.2008 року та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Також, Позивач є інвалідом війни 2-ї групи та станом на 01.03.2020 року його пенсія не проіндексована згідно вимог чинного законодавства. Таким чином, позивач вважає, що ГУ ПФУ в Одеській області вчинило протиправну дію, коли не проіндексовали пенсію Позивачу з 01.03.2020 року та порушили право Позивача на мирне володіння своїм майном (грошовими коштами), що є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.11.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 02.11.2020 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
25.11.2020 року за вх. № ЕП/22329/20 від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 “Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Згідно статті 4 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Розмір прожиткового мінімуму на поточний рік встановлюється Законом України “Про Державний бюджет”. Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2020 року - 1638 грн, з 1 липня - 1712 грн, з 1 грудня - 1769 грн. Як було зазначено у відповіді Мінсоцполітики, оскільки розмір пенсії Позивача у період з 01.01.2018 по 30.11.2019 перевищував 10 розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність,, її виплата проводиться у максимальному розмірі, визначеному ст. 43 Закону № 2262. Позивачу з 01.01.2018, 01.07.2018, 01.12.2018, 01.07.2019, 01.12.2019 та з 01.07.2020 проводився перерахунок. Відповідач зазначає, що згідно довідки про доходи Позивача № НОМЕР_1 з 01.12.2019 розмір пенсії складає - 16290,98 грн., з 01.07.2020 - 16320,58 грн. Розмір пенсії Позивача обчислено з урахуванням наданих документів та відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні. Також, відповідач вказав, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати не передбачено.
25.11.2020 року за вх. № ЕП/22336/20 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві.
26.11.2020 року за вх. № 50455/20 від ГУ ПФУ в Одеській області на виконання ухвали суду від 02.11.2020 року надійшла пенсійна справа позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 13.08.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
20.08.2020 року позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України з проханням повідомити у зв'язку з чим ГУ ПФУ в Одеській області не здійснило ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01.03.2020 року як інваліду війни 2-ї групи.
Листом від 23.09.2020 року № 2888/0/5-20/29 Мінсоцполітики в особі міністра ОСОБА_2 повідомило позивача, що відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Оскільки розмір пенсії у період із 01.01.2018 по 30.11.2019 перевищував десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, її виплата приводилася у максимальному розмірі, визначеному статтею 43 Закону. Розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується законом про Державний бюджет України. З його підвищенням органами Пенсійного фонду в автоматичному режимі, без особистого звернення пенсіонера, проводиться перерахунок складових пенсійної виплати, які визначаються на його основі. Так, з 01.01.2018, 01.07.2018, 01.12.2018, 01.07.2019, 01.12.2019 та з 01.07.2020 проводився перерахунок пенсії позивача. Таким чином, розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням наданих документів та відповідно до норм чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
За приписами ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пп.1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Статтею 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.
Згідно із ст. 64 Закону України № 2262-ХІІ призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Так, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ч.5 ст.2).
Водночас, в ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, у даній правовій ситуації позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Зокрема, при призначенні пенсії по інвалідності показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, оскільки основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачу з 01.01.2018 р., 01.07.2018 р., 01.12.2018 р., 01.07.2019 р., 01.12.2019 р. та з 01.07.2020 р. проводився перерахунок пенсії, що підтверджується довідкою про доходи № 1860 4181 0398 0813 від 22.10.2020 року.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Як вказує позивач у тексті позову: «Держава Україна зазначила, що з 01.03.2020 року пенсії будуть проіндексовані в автоматичному режимі у середньому на 11%. Серед осіб, яким держава зобов'язалась проіндексовати пенсію, зазначені особи з інвалідністю…».
На підтвердження вказаного позивач посилається на інформацію, розміщену на інтернет сторінці сайту «ДЕБЕТ-КРЕДИТ» бухгалтерські новини.
Разом з цим, як встановлено судом, нормативно-правового акту, який би врегульовував вказане питання повноважним суб'єктом не приймалось.
Натомість, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 01.04.2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».
З огляду на вищевказане, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, проаналізувавши положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Н.В. Потоцька
.