30 листопада 2020 р. № 400/4712/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви в частині вимог без розгляду у справі
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2019 р., рішень від 23.08.2019 р. № 0003081305, № 0003071305, № 0003091305 та вимог від 23.08.2019 р. № Ф-81, № Ф-82,
В провадження Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2019 р. № 00068471305, 00068461305, 000684511305, 00068441305, 00068411305, 00068401305, 0006891305 від 23.08.2019, рішень від 23.08.2019 р. № 0003081305, № 0003071305, № 0003091305 та вимог від 23.08.2019 р. № Ф-81, № Ф-82.
На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовних вимог позивача в частині про визнання протиправними та скасування рішень № 0003091305, 0003081305, 0003071305 від 23.08.2019, та вимоги №Ф-81, № Ф-82 від 23.08.2019 - без розгляду.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Позивач надав клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому зазначив, що він скористався правом на адміністративне оскарження (досудовим порядком вирішення спору) та подав скаргу на всі податкові повідомлення - рішення та рішення прийняті на підставі акту перевірки від 26.06.2019 року 943/14-29-13- 05/ НОМЕР_1 .
Рішення про результати розгляду скарги від 05.12.2019 року 11937/6/99-00-08-05-04 позивачем отримано 21.12.2019 року, до адміністративного суду він звернувся 24.12.2019 року, тобто, на думку позивачки, в межах 10 денного строку.
Дослідивши клопотання відповідача та матеріали справи, суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду з цим позовом КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом (ч. 3 ст. 122 КАС України).
У свою чергу, ч. 4 ст. 122 КАС України передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 вказаного Закону).
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Крім того, рішення № 0003091305, 0003081305, 0003071305 від 23.08.2019 як й податкові повідомлення-рішення № 00068471305, 00068461305, 000684511305, 00068441305, 00068411305, 00068401305, 0006891305 від 23.08.2019 року, оскаржувані у даній справи, винесені на підставі одного Акту перевірки та є взаємовпов'язаними.
Оскільки позивач скористався своїм правом на досудове врегулювання вирішення спору, та отримав рішення про результати розгляду скарги від 05.12.2019 року 11937/6/99-00-08-05-04 лише 21.12.2019 року, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду за захистом його прав.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
Таким чином, суд вважає, що певні законні сподівання позивача щодо звернення до суду з даним адміністративним позовом підлягають правовому захисту.
Враховуючи викладене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його клопотання.
Керуючись ст.ст. 12, 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень № 0003091305, 0003081305, 0003071305 від 23.08.2019року, та вимоги № Ф-81, № Ф-82 від 23.08.2019 - відмовити.
2. Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду, за захистом свого порушеного права.
3. Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник