30 листопада 2020 року справа №380/3626/20
зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,
представника позивача Куксова В.Г.,
представника відповідача Брильовської О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гірськолижний комплекс “Волосянка” до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Гірськолижний комплекс “Волосянка” (далі - ТзОВ «ГК Волосянка», позивач) код ЄДРПОУ 38740587, місцезнаходження: 82663, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Волосянка, вул.Богдана Хмельницького, буд. 1 до Львівської обласної державної адміністрації (далі - ЛОДА, відповідач) код ЄДРПОУ 00022562, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул.Винниченка, 18, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ЛОДА від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20”.
Ухвалою від 19.05.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 02.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд викликав для допиту свідка ОСОБА_1 .
Ухвалою від 02.09.2020 суд витребував докази.
Ухвалою від 19.10.2020 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно з розпорядженням голови ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20 отримав дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0165га, що розташована за межами населеного пункту на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області. Проте, вже 10.04.2020 вказане розпорядження визнане головою ЛОДА таким, що втратило чинність. Позивач звертає увагу на те, що норми Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не наділяють голову ЛОДА повноваженнями скасовувати свої ж розпорядження. Позивач також вважає, що оскарженим розпорядженням порушені його права та принцип стабільності суспільних відносин. На підставі наведеного, позивач вважає розпорядження ЛОДА від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20” протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
03.06.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відповідач зазначає, що при прийнятті оскарженого розпорядження ЛОДА керувалася нормами ст.6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», які наділяють голову ЛОДА повноваженнями приймати розпорядження з питань, що відносяться до його компетенції. Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України питання розпоряджання землями державної власності відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій. Крім того, відповідач зазначає, що оскаржене розпорядження вже вичерпало свою дію, а тому не може бути скасоване. Відповідач зазначає, що місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів вказаних рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти вказаних правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Відповідач звертає увагу на те, що позивач не вчинив жодних дій на реалізацію розпорядження ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20, а саме не подав до ЛОДА проект землеустрою на затвердження.
19.06.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що на виконання розпорядження голови ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20 між ТзОВ «ГУ Волосянка» та ТзОВ «Західземлепроект» укладено договір №01/04 на виконання робіт (послуг) із землеустрою, відповідно до п.1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язується виконати замовнику роботи (послуги) з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0165га, що розташована за межами населеного пункту на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області. З посиланням на вказаний договір позивач спростовує доводи відповідача про те, що позивач не вчинив жодних дій на реалізацію розпорядження ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20, яке визнано таким, що втратило чинність оскарженим розпорядженням. Позивач зазначає, що він розпочав роботи з виготовлення технічної документації, проте не встиг подати їх на затвердження до ЛОДА.
22.06.2020 представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, в яких вказала на те, що підставою для прийняття оскарженого розпорядження та визнання розпорядження голови ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20 таким, що втратило чинність, є виявлення невідповідності відомостей про орендаря земельної ділянки юридичному факту. Так, у витягах з Державного земельного кадастру, доданих позивачем до заяви від 22.10.2019, орендарем помилково зазначено ТзОВ «Октант».
У відповіді на додаткові пояснення від 16.07.2020 позивач зазначив, що ТзОВ «Октант» не могло бути орендарем спірної земельної ділянки на момент звернення позивача з відповідною заявою до ЛОДА, оскільки вказане товариство ліквідоване ще 17.12.2014 відповідно до ухвали господарського суду Львівської області у справі №914/2372/14.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.10.2019 ТзОВ «ГК Волосянка» звернулося до ЛОДА з клопотанням №21/19 про надання дозволу на розроблення технічної документації із щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До вказаного клопотання позивач додав витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №11888267 від 30.10.2013, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №11887406 від 30.10.2013 та копії витягів з Державного земельного кадастру від 31.03.2020 №НВ-4612902692020, №НВ-4612902712020, №НВ-4612902772020, №НВ-4612902782020, №НВ-4612902792020, №НВ-4612902802020, №НВ-4612902832020, №НВ-4612902842020, №НВ-4612902862020, №НВ-4612902872020, №НВ-4612902902020, №НВ-4612902962020, №НВ-4612902972020, №НВ-4612902992020, №НВ-4612903002020, №НВ-4612903012020, №НВ-4612903022020, №НВ-4612903032020, №НВ-4612903042020, №НВ-4612903052020, №НВ-4612903062020, №НВ-4612903072020, №НВ-4612904742020.
За результатом розгляду вказаного клопотання голова ЛОДА прийняв розпорядження від 08.04.2020 №237/0/5-20, яким зобов'язав надати ТзОВ «ГК Волосянка» дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,0165га, що розташована за межами населеного пункту на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
Розпорядженням голови ЛОДА від 10.04.2020 №250/0/5-20 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20.
Не погоджуючись з вказаним розпорядженням позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Предметом спору у справі є перевірка правомірності розпорядження голови ЛОДА від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20”, яким позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0165га, що розташована за межами населеного пункту на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідно до частини 8 статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Згідно з частиною 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Отже, зазначені норми очевидно передбачають можливість скасування розпорядження голови державної адміністрації Президентом України чи в судовому порядку за певних умов. Водночас, повноваження голови державної адміністрації самостійно скасовувати свої розпорядження вказаним Законом України не передбачено.
У Рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Суд зазначає, що хоча вказане Рішення ухвалено щодо скасування актів органів місцевого самоврядування, проте застосований у цьому Рішенні принцип «гарантії стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, може (повинен) бути застосований і у відносинах між громадянами і органами державної влади.
Так, ненормативні правові акти державної адміністрації є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути у подальшому скасовані державною адміністрацією.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02.04.2020 у справі №821/229/17.
У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3).
Цей конституційний обов'язок держави перед громадянами у розрізі із зазначеним Рішенням Конституційного Суду України дає підстави для висновку про те, що, право на скасування розпорядження голови державної адміністрації не є абсолютним, тому, оскільки ненормативні правові акти державної адміністрації є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути у подальшому скасовані державною адміністрацією.
Слід також зазначити, що індивідуально-правові акти, зокрема, місцевих державних адміністрацій є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки, одностороннє скасування чи визнання такими, що втратили чинність, державними адміністраціями вказаних актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією і законами України процедури.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Суд враховує, що у зв'язку з отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою (у розпорядженні голови ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20) позивач уклав договір з ТзОВ «Західземлепроект» №01/04 від 09.04.2020 на виконання робіт (послуг) із землеустрою, відповідно до п.1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язується виконати замовнику роботи (послуги) з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0165га, що розташована за межами населеного пункту на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
Вказаний факт підтвердив допитаний у судовому засіданні 12.11.2020 свідок ОСОБА_1 , який є керівником проектів та програм ТзОВ «ГК Волосянка».
З наведеного вбачається, що на виконання розпорядження ЛОДА від 08.04.2020 №237/0/5-20 позивач розпочав роботи з виготовлення технічної документації, а відтак, на підставі вказаного розпорядження виникли правовідносини між позивачем та ТзОВ «Західземлепроект», пов'язані з реалізацією позивачем своїх суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд встановив, що позивач заперечує проти визнання розпорядження від 08.04.2020 №237/0/5-20 таким, що втратило чинність.
З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач прийняв розпорядження від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20” без врахування того, що відповідно до його приписів виникли правовідносини між ТзОВ «ГК Волосянка» та ТзОВ «Західземлепроект», пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, і ТзОВ «ГК Волосянка» заперечує проти їх зміни чи припинення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87, рішення від 23.10.1991) сформульовано визначення «правомірних очікувань» / «законних сподівань» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу, згідно з яким особа вправі розраховувати на захист своїх правомірних очікувань щодо реалізації того чи іншого рішення суб'єкта владних повноважень.
У рішенні у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що державн віі органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що оскаржене розпорядження є правомірним та прийнятим, оскільки прийняте у зв'язку з виявленням невідповідності відомостей про орендаря земельної ділянки юридичному факту (згідно зі службовою запискою від 10.04.20202 №16-1495/0/20). Так, у витягах з Державного земельного кадастру, доданих позивачем до заяви від 22.10.2019, зазначені недостовірні дані, а саме орендарем вказано ТзОВ «Октант». Оцінюючи вказані обставини, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був надати оцінку документам, доданим до заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації і щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), до прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не після його прийняття.
Суд також враховує, що в оскаржуваному розпорядженні не вказано в чому саме полягає суперечність скасованого розпорядження Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства, або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розпорядження ЛОДА від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20” є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України необхідно стягнути з Львівської обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 00022562, місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Гірськолижний комплекс “Волосянка” код ЄДРПОУ 38740587, місцезнаходження: 82663, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Волосянка, вул.Богдана Хмельницького, буд. 1 судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 13.05.2020 №1323.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 10.04.2020 № 250/0/5-20 “Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2020 №237/0/5-20”.
Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 00022562, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул.Винниченка, 18 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Гірськолижний комплекс “Волосянка” код ЄДРПОУ 38740587, місцезнаходження: 82663, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Волосянка, вул.Богдана Хмельницького, буд. 1 судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або при зняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 07 грудня 2020 року.
Суддя А.Г. Гулик