справа№380/5648/20
02 грудня 2020 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ходаня Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) код ЄДРПОУ 43317547, місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл. Шашкевича, 1, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), пов'язані із відмовою у задоволенні запиту на інформацію;
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Управлінні за вх.№28324/0/1-19/02.2-14 від 12.11.2019.
Ухвалою від 27.07.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 02.09.2020 суд вирішив перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 23.09.2020 суд витребував докази.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач тричі звертався до відповідача з запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати йому копію заяви ОСОБА_2 про оплату проведення оцінки нерухомого майна ТзОВ «Мрія», зареєстрованої за №28324/0/1-19/02.2-14 від 12.11.2019. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому в наданні вказаної інформації з посиланням на конфіденційність інформації, що міститься в заяві. Позивач вважає, що інформація, яка міститься в заяві ОСОБА_2 , не містить персональних даних, є відкритою та має бути надана розпорядником інформації на його запит. Позивач зазначає, що вказана заява необхідна йому для порівняння з іншою заявою, що зареєстрована Сколівським РВ ДВС 14.11.2019 за №4040, в частині підписів заявника.
18.08.2020, 01.12.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 містить персональні дані заявниці. Відповідно до ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ця інформація є конфіденційною і може поширюватися лише за згодою особи, якої вона стосується, тобто за згодою ОСОБА_2 , яка такої згоди не давала. Крім того, на момент звернення позивача, відповідач не володів запитуваною ОСОБА_1 інформацією, оскільки заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 була скерована для подальшого розгляду до Сколівського РВ ДВС. У зв'язку з цим, позивачу роз'яснено, що він як сторона виконавчого провадження може ознайомитися з вказаною заявою у Сколівському РВ ДВС. Відповідач також звертає увагу на те, що 02.04.2020 позивач ознайомився у Сколівському РВ ДВС з матеріалами виконавчого провадження, в тому числі з заявою ОСОБА_2 від 12.11.2019.
21.08.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що заява ОСОБА_2 не містить конфіденційної інформації, передбаченої ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію», зокрема даних про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адресу, дату і місце народження. Позивач звертає увагу на те, що вказана заява надана йому для ознайомлення Сколівським РВ ДВС, що свідчить про відсутність в ній конфіденційної інформації. Також позивач зазначає, що у Сколівському РВ ДВС він отримав лише копію першої сторінки заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019, тоді як оригінал вказаної заяви (на двох сторінках) зберігається у відповідача.
Позивач роз'яснює, що він отримав копію першої сторінки заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019, зареєстрованої відповідачем за №28324/0/1-19/02.2-14, а також копію тієї ж заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 на двох аркушах, зареєстрованої Сколівським РВ ДВС за№4040.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 тричі (02.04.2020, 13.04.2020, 01.05.2020) звертався до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із запитом на інформацію, в якому з посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації», просив надати йому для ознайомлення заяву ОСОБА_2 від 12.11.2019, зареєстровану управлінням за №28324/0/1-19/02.2-14.
Листом від 10.04.2020 №45/0/3-20/03.2 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) відмовило позивачу в наданні запитуваної інформації з тих підстав, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 містить персональні дані заявниці, які не підлягають розголошенню. Крім того, відповідач зазначив, що не володіє запитуваною інформацією, оскільки запитувана заява скерована на розгляд до Сколівського РВ ДВС. Додатково позивачу роз'яснено, що він як сторона виконавчого провадження вправі ознайомитися із заявою ОСОБА_3 від 12.11.2019 у Сколівському РВ ДВС.
У відповідь на заяву позивача від 24.06.2020 Сколівський РВ ДВС 30.06.2020 надав ОСОБА_1 копію заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 з відбитком штампу вхідної кореспонденції Сколівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) за вх. №4040.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в наданні йому для ознайомлення заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Право кожного на інформацію передбачене статею 5 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону України публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.
Згідно з статею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Статею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік інформації з обмеженим доступом, зокрема до такої віднесено конфіденційну інформацію.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 вказаного Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 вказаного Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Суд встановив, що відповідач листом від 10.04.2020 №45/0/3-20/03.2 відмовив позивачу в наданні запитуваної інформації. Однією з підстав вказаної відмови стало те, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 містить персональні дані заявниці, які не підлягають розголошенню.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Статею 14 вказаного Закону України передбачено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Суд встановив, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 містить персональні дані заявниці, а саме адресу реєстрації її місця проживання. Вказані відомості згідно зі статею 14 Закону України «Про захист персональних даних» не підлягають розголошенню без згоди заявниці.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:
1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;
4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
З врахуванням наведених положень суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні для ознайомлення заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 з посиланням на наявність у ній персональних даних заявниці.
Суд звертає увагу на те, що відповідач зобов'язаний був знеособити персональні дані заявниці та надати заяву ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 для ознайомлення позивачу. Водночас, відповідач протиправно не виконав свого обов'язку, передбаченого ст.10-1 Закону України "Про захист персональних даних".
Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності в нього запитуваної заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 на момент звернення позивача суд зазначає наступне.
Згідно з відповіддю Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10.04.2020 №45/0/3-20/03.2 однією з підстав для відмови в наданні позивачу запитуваної інформації стало те, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 скерована на розгляд до Сколівського РВ ДВС.
Заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції надав доручення від 15.11.2019 №28324/0/1-19 начальнику Сколівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, а саме скерував на його адресу звернення ОСОБА_2 від 12.11.2019.
Факт отримання вказаної заяви підтверджується, зокрема відповіддю начальника відділу ДВС Сколівського РУЮ від 27.11.2019 №41096/15.28/10540, згідно з якою до Сколівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області 14.11.2019 надійшла аналогічна заява ОСОБА_2 від 12.11.2019.
Суд встановив, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 зареєстрована Сколівським РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області за вх. №4040.
Оцінюючи наведені факти, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача 02.04.2020 до відповідача із запитом про доступ до публічної інформації, відповідач не володів вказаною інформацією, оскільки скерував заяву від 12.11.2019, зареєстровану за вх.№28324/0/1-19/02.2-14 для виконання до Сколівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 №28324/0/1-19/02.2-14 досі перебуває в розпорядженні відповідача, оскільки такі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Суд встановив, що ОСОБА_2 12.11.2019 скерувала заяву щодо оплати оцінки вартості нерухомого майна боржника у ВП №50060605 двом адресатам: 1) керівнику відділу контролю за виконанням рішень - Управління Державної виконавчої служби та 2) керівнику Сколівського районного відділу державної виконавчої служби. Відповідно, вказана заява зареєстрована відповідачем за вх. №28324/0/1-19/02.2-14 і Сколівським РВ ДВС за вх.№4040.
Суд зазначає, що той факт, що у відповідь на заяву позивача від 24.06.2020 Сколівський РВ ДВС 30.06.2020 надав ОСОБА_1 копію заяви ОСОБА_2 від 12.11.2019 з відбитком штампу вхідної кореспонденції Сколівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів), зареєстровану за вх. №4040, не спростовує того, що відповідач надіслав свій примірник заяви за вх. №28324/0/1-19/02.2-14 до Сколівського РВ ДВС.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача із запитами про доступ до публічної інформації 02.04.2020, 13.04.2020, 01.05.2020 відповідач не мав фізичної можливості надати таку інформацію. З огляду на наведене, суд вважає відмову Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у задоволенні вказаних запитів правомірною.
Суд також враховує, що ухвалою від 23.09.2020 від Сколівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) витребувано належним чином засвідчені матеріали зведеного виконавчого провадження №58836569 та від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином засвідчену копію та оригінал для огляду заяви ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Управлінні за вх.№28324/0/1-19/02.2-14 від 12.11.2019. Позивач ознайомився з вказаними заявами, копії яких долучені до матеріалів справи.
З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_2 , яка зареєстрована в Управлінні за вх.№28324/0/1-19/02.2-14 від 12.11.2019, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 07 грудня 2020 року.
Суддя А.Г. Гулик