08 грудня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5007/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України та встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України у справі № 360/5007/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
07.12.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області, що полягає у невиконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 360/5007/19;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: невиконанню рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 360/5007/19 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01 липня 2018 року;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області протягом тридцяти календарних днів з дня отримання окремої ухвали надати відповідь до Луганського окружного адміністративного суду про вжиті заходи щодо відновлення виплати ОСОБА_2 пенсії з 01 липня 2018 року;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Луганської області протягом тридцяти днів з моменту набрання законної сили рішення у цій справі подати до суду звіт про виконання цього рішення, в порядку ст. 382 КАС України.
Перевіривши матеріали заяви про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України та встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України у справі № 360/5007/19, суд встановив таке.
Відповідно до положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Положеннями статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Як слідує з поданої заяви, вона не відповідає вимогам статті 167 КАС України, оскільки в ній об'єднано дві заяви, які передбачають окремий розгляд кожної заяви відповідно до статей 382, 383 КАС України. Таким чином, заяви не можуть були розглянуті судом одночасно.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що заява про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України та встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України містить істотні недоліки, які перешкоджають її розгляду в десятиденний строк у судовому засіданні, суд вважає за необхідне повернути її представнику позивача без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності в порядку статті 383 КАС України та встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України у справі № 360/5007/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали разом з заявою невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян