Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 грудня 2020 р. Справа№200/8875/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22) про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні періоду трудової діяльності з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року до пільгового стажу при призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати період роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з рішення відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії. Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
05.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №1450 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.1 ч.2ст.114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням №103 від 07.08.2020 року Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
З рішення відповідача вбачається, що робоче місце вогнетривника (на гарячих роботах) було атестовано наказами по ВАТ «АКХЗ» від 06.05.1995 року №157 та від 29.12.2000 року №278. Дія наказу №157 розповсюджувалась на період з 06.05.1995 року по 05.05.2000 року. Згідно наступного наказу від 29.12.2000 року №278 - дане робоче місце атестовано з 29.12.2000 року по 28.12.2005 року.
До пільгового стажу позивача управлінням не зараховано період роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року оскільки дія наказу №157 від 06.05.2000 року втратила чинність, а наступна атестація робочого місця проведена 29.12.2000 року. З огляду на вищезазначене, зарахувати період роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року на підприємстві ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до пільгового стажу за Списком №1 не має законних підстав.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів, належать до відповідного списку №1.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Орган Пенсійного фонду відмовляючи в призначенні пенсії виходив з недостатності у позивача на час звернення необхідного пільгового стажу роботи через не зарахування до нього відповідачем періоду роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року - у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення в цей час атестації робочих місць.
Суд вважає такі посилання неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» однією з умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 є атестація робочих місць.
Відповідно до п.п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (набрав чинності з 21.08.1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з п. 6 вказаного Порядку атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно пункту 4.5 вказаного Порядку якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Відповідно до п.п. 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
При цьому Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року у справі № 352/547/16-а зазначив, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Протягом спірного періоду з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року позивач перебував у трудових відносинах з ПРАТ «Авдївський коксохімічний завод» - працював на посаді, що віднесена до списку №1, що підтверджується записами, які містяться в трудовій книжці позивача, що відповідачем не заперечується.
Пільговий характер роботи та проведення атестації робочого місця позивача підтверджено наказами роботодавця позивача від 06.05.1995 року №157 та від 29.12.2000 року №278, які подавалися до органу Пенсійного фонду України.
У вказаних наказах відображено, що первинна атестація робочого місця позивача на підприємстві проведена 06.05.1995 року (наказ від 06.05.1995 року №157), а чергова атестація - 29.12.2000 року (наказ від 29.12.2000 року №278).
Отже, чергова атестація робочого місця позивача підприємством була проведена з порушенням строку, встановленого Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442.
Разом з тим відповідно до вказаного Порядку відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладена на керівника підприємства, організації.
Несвоєчасне проведення чергової атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії та, відповідно, порушення його пенсійних прав.
З огляду на наведене орган Пенсійного фонду неправомірно не зарахував спірний період роботи позивача до пільгового стажу та у зв'язку з цим протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача.
Судом встановлено, що рішенням Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.08.2020 року №103 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Проте позивачем у позовній заяві не було заявлено позовної вимоги щодо скасування відповідного рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та замість визнання неправомірним дій відповідача встановити спосіб захисту порушення права позивача шляхом скасування рішенням Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.08.2020 року №103 про відмову позивачу в призначенні пенсії та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2020 року № 1450 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року.
При цьому суд відмовляє у визнанні неправомірними дій відповідача, оскільки не вбачає дій, крім прийняття вищенаведеного рішення, які могли б бути предметом судового дослідження.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22) про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.08.2020 року № 103 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2020 року № 1450 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, періоду його роботи з 06.05.2000 року по 28.12.2000 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42170475, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш