Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2020 р. Справа№200/7875/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах; визнання неправомірним та скасування рішення від 21.11.2019 № 8158 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язання зарахувати період роботи з 21.12.1986 по 16.03.2017 на пільгових умовах.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним, оскільки відповідачем до пільгового стажу роботи позивача безпідставно не враховані період роботи з 21.12.1986 по 21.11.2004 на Харцизькому трубному заводі. Позивач зауважив, що наданих ним до заяви про призначення пенсії документів достатньо для врахування зазначеного періоду роботи до пільгового стажу.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Так, до пільгового стажу позивача враховано періоди з 01.01.1999 по 15.07.1999, з 01.01.2000 по 14.09.2000, з 01.01.2001 по 29.11.2001, з 01.01.2002 по 02.10.2002, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 01.01.2004 по 10.11.2004 (4р. 8м. 5 д.). Відповідач зазначив про неможливість врахування інших періодів роботи до пільгового стажу, оскільки на підтвердження зайнятості на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачем надано довідку, видану установою, що розташована на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Посилаючись на ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач зауважив на тому, що видані на непідконтрольній українській владі території документи є недійсними та не мають юридичної сили.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Ухвалою від 08.12.2020 позивачу поновлено строку звернення до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
15.11.2019 позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач у справі) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви позивачем додані: військовий квиток, диплом (свідоцтво) про навчання, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка про присвоєння ідентифікаційного номерку, паспорт та трудова книжка.
21.11.2019 Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішенням № 8158, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вмотивовано відсутністю необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.. Згідно з викладеним в рішенні, відповідачем на підставі п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 до пільгового стажу позивача зараховані періоди роботи з 01.01.1999 по 15.07.1999, з 01.01.2000 по 14.09.2000, з 01.01.2001 по 29.11.2001, з 01.01.2002 по 02.10.2002, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 01.01.2004 по 10.11.2004, що становить 4 роки 8 місяців 5 днів. Страховий стаж роботи позивача становить 36 років 3 місяці 13 днів.
Листом від 19.06.2020 № 4034-4160/С-02/8-0500/20 за наслідком розгляду звернення позивача, його повідомлено про прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу для її призначеня.
Як вбачається з наданого відповідачем суду розрахунку стажу до пільгового стажу позивача не включено період його роботи 21.12.1986 по 16.03.2017, окрім періодів роботи з 01.01.1999 по 15.07.1999, з 01.01.2000 по 14.09.2000, з 01.01.2001 по 29.11.2001, з 01.01.2002 по 02.10.2002, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 01.01.2004 по 10.11.2004.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пунктів 1 та 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.; 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058).
Частинами 1, 3 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.2 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.7 цього Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При вирішенні питання правомірності прийнятого відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, суд виходить наступного.
Трудова книжка позивача містить наступні відомості щодо його роботи на Харцизькому трубному заводі (з 01.12.1994 після перетворення ВАТ «Харцизький трубний завод», з 12.04.2011 після перейменування ПАТ «Харцизький трубний завод», з 28.04.2016 після перейменування ПрАТ «Харцизький трубний завод»):
21.12.1986 прийнятий різником холодних труб;
12.08.1988 переведений пресувальником на випробуванні труб;
02.07.1997 переведений контрольним майстром управління технічного контролю трубозварювального цеху;
16.07.1997 переведений пресувальником на випробуванні;
05.04.1999 переведений слюсарем-ремонтником;
01.01.2006 переведений в оперативно-ремонтний персонал служби з ремонту механічного устаткування слюсарем-ремонтником;
21.06.2011 встановлена друга професія - різника труб та заготовок;
16.11.2012 переведений слюсарем-ремонтником;
16.03.2017 звільнений.
Положеннями ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Порядку № 637, Інструкції № 162 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших, ніж трудова книжка, документів, лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Зі змісту наведених положень виходить, що наявність уточнюючої довідки не є безумовною вимогою врахування певного періоду роботи до пільгового стажу, та має витребовуватися органами пенсійного фонду за неможливості підтвердження стажу роботи особи даними трудової книжки.
У спірному рішенні не зазначено підстав, не обґрунтовано з яких підстав до пільгового стажу позивача не включено інші періоди роботи позивача на Харцизькому трубному заводі, окрім періодів роботи з 01.01.1999 по 15.07.1999, з 01.01.2000 по 14.09.2000, з 01.01.2001 по 29.11.2001, з 01.01.2002 по 02.10.2002, з 01.01.2003 по 25.11.2003, з 01.01.2004 по 10.11.2004, на підставі відомостей трудової книжки. Відповідачем не висловлювалось зауважень до записів трудової книжки позивача, не вказувалось про недостатність в трудовій книжці відомостей, необхідних для врахування певних періодів роботи до пільгового стажу, що могло бути підставою для витребування у позивача уточнюючих пільгових довідок тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Зважаючи на недоведення відповідачем правомірності рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком № 8158 від 21.11.2019 та встановлення судом невідповідності цього рішення ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність визнання неправомірним та скасування цього рішення. Наведене свідчить про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 8158 від 21.11.2019 на наявність підстав для їх задоволення.
Зважаючи на вказане, заява позивача від 15.11.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах підлягає повторному розгляду відповідачем з урахуванням висновків суду, а відповідні позовні вимоги також підлягають задоволенню.
При цьому слід зазначити, що безпосередній вплив на права позивача у даному випадку мають не дії щодо відмови в призначенні пенсії, а саме вказане вище рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.11.2019 № 8158, яке є актом індивідуальної дії, а отже у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах слід відмовити, оскільки вони охоплюються задоволення вимог про скасування рішення.
Позивачем на підтвердження наявності підстав для врахування певних періодів роботи до пільгового стажу додано до позову копії уточнюючої пільгової довідки від 28.10.2019 № 4.2-24/339, виданої Харцизьким трубним заводом у м. Харцизьк. Відповідно до цієї довідки в період з 21.12.1986 по 11.08.1988, з 12.08.1988 по 01.07.1997, з 16.07.1997 по 04.04.1999, з 05.04.1999 по 07.12.1999, з 29.12.2000 по 21.11.2004 позивач працював на роботах, включених до списку № 2, а з 22.11.2004 правом пільгового пенсійного забезпечення не користується, 16.03.2017 звільнений. У довідці також вказано про проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно наказів від 07.12.1994 № 300, від 29.12.2000 № 445. Копії цих наказів та наказ про атестацію робочих місць від 22.11.2004 № 1472 позивач додав до позову.
Водночас, як вбачається з розписки повідомлення до заяви позивача від 15.11.2019, зазначені документи ним відповідачу не надавалися. Відповідачем зазначено у розписці про необхідність надання уточнюючих пільгових довідок, однак відповідно до запису на заяві, підписаного підписом позивача 15.11.2019, ним такі документи не будуть надані, оскільки вони знаходяться на непідконтрольній Україні території.
Таким чином, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати період роботи з 21.12.1986 по 16.03.2017 на пільгових умовах суд зауважує, що питання можливості його зарахування за відомостями трудової книжки може бути вирішено при повторному розгляді відповідачем заяви позивача від 15.11.2019 про призначення пенсії, а відомості уточнюючої пільгової довідки та наказів про атестацію робочих місць не можуть бути враховані судом при розгляді цієї справи, оскільки зазначені документи були відсутні у відповідача на час прийняття оскаржуваного позивачем рішення, та не досліджувались ним при прийнятті рішення від 21.11.2019 № 8185. Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати період роботи з 21.12.1986 по 16.03.2017 задоволенню не підлягають.
Відтак, заявлений позов підлягає задоволенню частково.
Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. Враховуючи часткове задоволення позову та немайновий характер заявлених позовних вимог підлягає присудженню позивачу з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам - у сумі 420,40 грн.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.11.2019 № 8158 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.11.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах пенсії з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
Маріупольське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27 а, код в ЄДРПОУ 42171861.
Суддя А.С. Михайлик