Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 грудня 2020 р. Справа№200/7616/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати соціальної допомоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати соціальної допомоги. Просила визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про відмову в призначення ОСОБА_1 соціальної допомоги як малозабезпеченій особі та зобов'язати управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу з моменту її звернення як малозабезпеченій особі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради № Ш-116-5.1-6.2 від 26.06.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у зв'язку з тим, що управління не мало можливості визначити матеріальне становище та потребу в державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям. Отже, позивач вважає, що таким рішенням порушенні її права у зв'язку із чим вимушена звернутись до суду.
06 листопада 2020 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача, був належним чином повідомлений про розгляду справи судом, про що свідчить поштове повідомлення, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована у м. Макіївка Донецької області. Згідно з довідкою № 1425-5000202307 від 26.09.2019 року позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання визначено: АДРЕСА_1 .
Позивач має дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно довідок від 26.09.2019 року № 1425-5000202322, № 1425-5000202339 та № 1425-5000202350 дітей позивача взято на облік як внутрішньо переміщених осіб також за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року по справі № 200/13077/19-а, зобов'язано Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на підставі заяви від 26.09.2019 року з урахуванням поданих нею документів та матеріалів її особових справ, а також з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
29 січня 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 26 вересня 2019 року про призначення державної соціальної допомоги та прийняло рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», оскільки ОСОБА_1 не було надано довідку про склад сім'ї.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року по справі № 200/2662/20-а, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 29 січня 2020 року та зобов'язано Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради повторно розглянути заяву про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з моменту звернення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
26 червня 2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради втретє розглянуло заяву ОСОБА_1 від 26 вересня 2019 року про призначення державної соціальної допомоги та прийняло рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», оскільки управління не мало можливості визначити матеріальне становище заявниці в державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям.
Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність відмови відповідачем у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон № 1768-III), соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Згідно із статтею 4 Закону № 1768-III для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради.
У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.
Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.
Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог вищезгаданої норми Закону № 1768-III Кабінет Міністрів України постановою від 24 лютого 2003 року № 250 затвердив Порядок, який визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом № 1768-III (далі - Порядок № 250).
Пунктом 2 Порядку № 250 визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
За правилами пункту 6 Порядку № 250 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї; до декларації не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю); довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім'ї, які документи повинні бути подані додатково (пункт 8 Порядку № 250).
Відповідно до статті 7 Закону № 1768-III, Державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли:
- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);
- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Вказані норми Закону № 1768-III кореспондуються з п. 10 Порядку № 250, згідно якого соціальна допомога не призначається у разі, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім'ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо); особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Перелік підстав для відмови в призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, визначений Законом № 1768-III та Порядком № 250, є вичерпним.
Стосовно причини з якої позивачу було відмовлено у призначенні соціальної допомоги як малозабезпеченій особі, а саме: управління не мало можливості визначити матеріальне становище заявниці в потребі в державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям, суд зазначає наступне.
Позивач фактично проживає разом із своїми дітьми на тимчасово окупованій території. В місті Костянтинівка вона лише винаймає житло для побутових потреб.
Отже, представники відповідача не можуть приїхати на тимчасово окуповану територію для складання відповідного акту.
В той же час при зверненні до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради із відповідною заявою про призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій особі, ОСОБА_1 надала представникам відповідача усі документи які свідчать про її тяжкий матеріальний стан.
Даний факт відповідачем не заперечуються
В той же час, в ст. 7 Закону № 1768 так і в п. 10 Порядку № 250 така підстава, про відмову в призначенні соціальної допомоги, як неможливість визначити матеріальне становище заявниці та потребу в державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям, відсутня.
Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УСЗН має право відмовити у призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям виключно з підстав передбачених Законом № 1768-III та Порядком № 250, про що приймає вмотивоване рішення.
Таким чином рішення від 26 червня 2020 року № Ш-116-5.1-6.2 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» є не обґрунтованим, прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже не відповідає вимогам Конституції та законам України та підлягає скасуванню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити та виплатити соціальну допомогу з моменту звернення, як малозабезпеченій особі, суд зазначає наступне.
Нормативно-правові акти, якими врегульовано порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям пов'язують призначення таких видів допомоги із певною процедурою, зокрема зверненням громадянина особисто до уповноваженого органу з питань соціального захисту населення із заявою та необхідним переліком документів.
Повноваження щодо призначення соціальної допомоги відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу соціальну допомогу є формою втручання у повноваження.
Суд може вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічного права, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням дискреційних повноважень УСЗН на прийняття рішення про призначення соціальної допомоги та визначення підстав, за яких вона призначається або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає, що належним, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування спірного рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви про призначення соціальної допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.
Керуючись ст. ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати соціальної допомоги - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428) про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 26 червня 2020 року.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з моменту звернення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: вул. Громова, буд. 14, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 03197428) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко