08 грудня 2020 року Справа № 804/1655/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Букіної Л.Є, суддів Ількова В.В., Дєєва М.В., розглянувши питання про зупинення провадження за виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
22 березня 2016 року позивачка звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачці вихідної допомоги;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вихідну, допомогу у розмірі 248 040,00 грн. у зв'язку з виходом у відставку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року у справі № 804/1655/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якій просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року у справі № 804/1655/16 та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Судом установлено, що право на відставку позивачкою реалізовано під час дії Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2456-VІ, у редакції станом на дату прийняття постанови Верховної Ради України, якою позивачку звільнено у відставку (04.02.2016 року), яким (Законом) у свою чергу не була передбачена виплата вихідної допомоги.
Заява про перегляд за виключними обставинами обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 року № 2-р(II)/2020 визнано неконституційною норму права, яка застосована судом першої та апеляційної інстанції під час постановлення відповідних судових актів у рамках поданого позивачкою позову.
10.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження за виключними обставинами у цій адміністративній справі, призначено розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив, в якій просив заяву позивачки про перегляд судового рішення за виключними обставинами залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та вирішуючи питання щодо подальшого розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів зазначає про таке.
Так, у провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі № 808/1628/18, предметом касаційного перегляду, якої є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами, у зв'язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.
При цьому, із заявою, що розглядається судом у цій справі, позивачка також звертається на підставі положень частини першої, пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 15.04.2020 року № 2-р(II)/2020.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З метою вирішення виключної правової проблеми щодо застосування наведеної норми, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.05.2020 року у справі № 808/1628/18 вирішив передати її на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановляючи вищевказану ухвалу від 14.05.2020 року про передачу справи №808/1628/18 на розгляд об'єднаної палати, суд касаційної інстанції, зазначив зокрема:
- існує неоднаковий підхід до застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України (пункт 37);
- виключні обставини, зокрема такі, як неконституційність закону, застосованого під час вирішення справи, є, на думку колегії суддів, саме тими безспірними підставами, які повністю узгоджуються з публічним інтересом (пункт 51);
- у постанові від 17.12.2019 у справі №808/2492/18 сформульовано висновок про те, що не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки воно не передбачає примусового виконання (пункт 58);
- таке тлумачення призводить до того, що особа, якій у задоволенні позову відмовлено (позивач), фактично позбавляється права на перегляд рішення з підстав визнання неконституційним закону, застосованого в її справі. Це стосується навіть позивача, який пройшов усі інстанції в судах загальної юрисдикції, звернуся з конституційної скаргою до Конституційного Суду України і домігся визнання закону неконституційним - за такого підходу він не може розраховувати на перегляд рішення. Інститут перегляду справи за виключних обставин фактично перестає діяти і втрачає практичне значення (пункт 59);
- за загальним правилом наслідки неконституційності застосовуються лише до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після оголошення рішення Конституційного Суду України. Такий підхід слід застосовувати до осіб, які не звертались до суду з метою відновлення порушеного права. В таких ситуаціях відновлення права (наприклад на перерахунок пенсії) можливе з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункти 65-66).
- негативні наслідки порушення Конституції України не будуть адекватно усунені тільки констатацією невідповідності положень нормативного акта Конституції і не можуть бути виправлені в інший спосіб, окрім як за допомогою повторного судового провадження.
Також, суд касаційної інстанції зазначив, що вважає за необхідне відступити від правових висновків, сформованих рішеннями судів, що входять до різних судових палат і касаційних судів Верховного Суду, які не визнають права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Ураховуючи вищевказані обставини, а також з метою отримання результатів вирішення виключної правової проблеми щодо застосування норм, на підставі яких позивачка звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 808/1628/18.
Керуючись статтями 236, 248, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Зупинити провадження за виключними обставинами в адміністративній справі №804/1655/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №808/1628/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна
Суддя В.В. Ільков
Суддя М.В. Дєєв