08 грудня 2020 року Справа № 160/10452/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.08.2010р. у справі №2а-2451/11р, відповідачем було нараховано позивачу державну пенсію з 12.02.2011р. по 22.06.2011р. та додаткову пенсію з 12.02.2011р. по 12.06.2011р., як громадянину який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка фактично була виплачена лише 19.05.2020р. У зв'язку з чим вказана сума пенсії отримана несвоєчасно з вини пенсійного органу має бути виплачена позивачу з нарахуванням компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Ухвалою суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно розписки копії ухвали про відкриття провадження у справі з матеріалами позову отриманні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 15.09.2020р.
09.10.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність вини з боку пенсійного фонду та Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою. Також у відзиві зазначає, що пенсія перерахована і виплачена повністю в травні 2020 р.
Станом на 08.12.2020р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 02.09.2019, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1).
Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.11.2011р. у справі №2а-2451/11р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду у Баглійському районі м.Дніпродзержинська перерахувати та доплатити ОСОБА_1 державну пенсію з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року та додаткову пенсію з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54 та 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи." з врахуванням різниці, яка була виплачена у цей час.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем на підставі п.7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМ України від 03.09.2014р. №440, перераховано пенсію ОСОБА_1 за період з 12.02.2011 по 22.07.2011 та виплачено в травні 2020 року в повному обсязі, про що вказується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірними діями (бездіяльністю) пенсійного органу, що встановлено постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.11.2011р. у справі №2а-2451/11р., тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
З урахуванням обставин цієї справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 09.11.2011р. у справі №2а-2451/11р., є протиправною.
Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.
Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так, ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з липня 2011 року по травень 2020 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії нарахованої за період з 12.02.2011 р. по 22.06.2011р.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко