02 грудня 2020 року Справа № 215/6032/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною,-
29.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом до головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни, яка виявилась у неналежному застосуванні управлінської функції, у порушені правового режиму, форми розгляду моєї скарги від 10.09.2020 року вх 462 і не підкоренню ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 29, ч. 3 ст. 32,34,49 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни, яка виявилась у порушенні управлінської функції відповідно до п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України і не покоренні ст. 7 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни, яка виявилась у вжиття заходів для забезпечення права на отримання інформації, право на повідомлення, що скарга від 11.08.2020 начальнику управління охорони здоров'я м. Кривого Рогу Мурашко К.В. пересилається відповідачем за належністю відповідному органу чи посадовій особі до правової позиції ст. 3, 22, ч. 3 ст.32, 34 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про звернення громадян";
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни, яка виявилась у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, недбалістю і помилками у не вжиття заходів до усунення причин, що породжують подання скарги від 10.09.2020 вх 462 та зазначити закон вимоги якого порушені ним згідно ст 249 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 04.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 дана адміністративна справа розподілена судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема: з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить - 2 102,00 гривні.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог, у розмірі 840,80 грн., сплаченого на реквізити:
Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Рахунок: UA238999980313131206084004008;
Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
код бюджетної класифікації доходів: 22030101.
Разом з тим, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку № 6541 від 23.10.2020 про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , з Тернівського управління праці та соціального захисту населення м. Кривого Рогу, із змісту якої вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні і отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, та за період з жовтня 2018 року по вересень 2020 року отримано компенсацію всього на суму 801,40 грн.
Однак, суд вважає, що зазначена довідка не відповідає такій ознаці доказів, як достатність, що позбавляє суд можливості всебічно та повно оцінити майновий стан позивача, а тому заява про звільнення від сплати судового збору не може бути розглянута без надання достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального стану.
Водночас, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової служби, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем не надано.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру, або надати до суду належним чином оформлене та мотивоване клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору, з наданням належних доказів скрутного матеріального стану.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 215/3786/18 (провадження № К/9901/27892/19).
Крім того, ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно чітко і зрозуміло викласти позовні вимоги, з урахуванням приписів ст.ст. 5, 245 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного спеціаліста Відділу з питань кадрової роботи в органах місцевого самоврядування виконавчого комітету Терніської районної у місті Кривий Ріг ради Лядської Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме надати до суду: оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; уточнити позовні вимоги у відповідності до ст.ст. 5, 245 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 КАС України.
Суддя А. Ю. Рищенко