25 листопада 2020 року Справа № 160/7112/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладене в протоколі засідання від 09.01.2020 року; зобов'язати лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації провести повторне засідання з питання надання ОСОБА_2 статусу «Дитина з інвалідністю підгрупи «А» та визначенням часу настання відповідної інвалідності; зобов'язати лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статус «Дитина з інвалідністю підгрупи «А»; зобов'язати лікарсько-консультативну комісію при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації визнати часом настання інвалідності підгрупи» А» у ОСОБА_2 момент встановлення діагнозу цукровий діабет 1 типу.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що нею були подані заяви про встановлення ОСОБА_2 інвалідності підгрупи «А». Однак, лікарсько-консультативною комісією при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації заяву задоволено не було та прийнято рішення звернутися до Міністерства охорони здоров'я для роз'яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування у дітей з цукровим діабетом. При цьому, позивач стверджує про те, що дитина потребує постійного моніторингу цукру в крові, тобто їй потрібна регулярна стороння допомога та нагляд, тобто вона не здатна до самообслуговування. Вважає рішення про відмову у наданні статусу "дитина з інвалідністю А" протиправним та таким, підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7112/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
27 серпня 2020 року від Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначає, що Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснює організаційне і методичне керівництво роботою закладів охорони здоров'я комунальної форми власності з питань надання профілактичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення Дніпропетровської області. 23 вересня 2019 року за вх.№С-2707 надійшло звернення ОСОБА_1 стосовно проведення засідання центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при департаменті щодо розгляду питання про встановлення інвалідності підгрупи А її дитині ОСОБА_3 . 09.10.2019 року комісією було проведено засідання та прийнято рішення звернутись з листом до МОЗ для роз'яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуті глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну, а також приладу для постійного моніторингу рівня глікемії. 18.12.2019 року за вх.№С-3470 надійшла повторна заява від ОСОБА_1 щодо проведення остаточного засідання центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при департаменті охорони здоров'я та прийняття рішення. 09.01.2020 року було проведено повторне засідання комісії та прийняте рішення, що у ОСОБА_4 немає підстав для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А». Звертає увагу, що позивач не ставить під сумнів питання фаховості та компетентності спеціалістів, які здійснювали розгляд документів та приймали законні та обґрунтовані рішення. При цьому зазначає, що відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, що визначені Порядком встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям затвердженого Постановою №917, підставою для встановлення дитині категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А» є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування, у зв'язку з чим за результатами двох засідань Комісія прийняла рішення щодо відсутності підстав для надання ОСОБА_3 статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А».
02 вересня 2020 року ОСОБА_1 до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
07 вересня 2020 року Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких грунтуються вимоги позовної заяви та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 являється матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 має встановлений діагноз «цукровий діабет 1 типу, вперше виявлений, стадія декомпенсація», що сторонами не заперечується та не є спірним в даній адміністративній справі.
Відповідно виписного епікризу №1554 від 22.03.2013 року, ОСОБА_2 має діагноз цукровий діабет 1 тип, вперше виявлений, стадія декомпенсації та зазначено, що за станом здоров'я дитина підлягає пенсійному забезпеченню як інвалід з дитинства, який має право тримувати державну соціальну допомогу до 18 років, відповідно наказу МЗ України №454 від 08.11.2001 року розділ ІІ пункт 3 код Е10.
13.05.2017 року позивач звернулась до КЗ ЦПМСД м. Першотравенська з заявою про встановлення ОСОБА_3 інвалідності підгрупи А відповідно до виду виявленого стійкого розладу функції її організму, а не відповідно до наказу МОЗ, Мін. Соц. Політики та Мін. Фінансів України від 08.11.2001 року.
Згідно висновку ЛКК №201 від 08.02.2018 року, ОСОБА_2 має діагноз цукровий діабет І тип тяжка форма субоптімальний глікемічний контроль. Знаходиться на помповій інсулінотерапії з використанням інфузійної системи «Силует», яка встановлена на сідниці під кутом 30. Заміна цієї системи проводиться кожні 2-3 дні. Згідно останньої виписки ендокринологічного відділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України (03.07.2017-12.07.2017) не має рекомендацій у постійному сторонньому догляді. Дитина здатна до самообслуговування з регулярною частковою допомогою інших осіб з використанням технічних засобів, що дорівнює ІІ ступеню обмеженості за умовою подальшого використання інфузійної системи «Силует» та помпової інсулінотерапії.
09.09.2019 року позивач звернулась з заявою до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної адміністрації про призначення засідання ЛКК щодо перегляду оглядової справи ОСОБА_2 , яка хворіє на цукровий діабет І типу та видачі висновку про дитину інваліда підгрупи А.
Протоколом засідання лікарсько-консультативної комісії при департаменті охорони здоров'я облдержадміністрації від 09.10.2019 року було вирішено звернутися листом до МОЗ України для роз'яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І або ІІ ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуті глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну, а також приладу для постійного моніторингу рівня глікемії. Також потребує роз'яснень чи відноситься глюкометр та шприц-ручки або помпи для введення інсуліну, а також прилад для постійного моніторингу рівня глікемії до технічних засобів при оцінці здатності до самообслуговування у дітей з цукровим діабетом. Зазначено, що після отримання роз'яснень від МОЗ України буде остаточно прийнято рішення про наявність чи відсутність показань для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А» дитині ОСОБА_3 . Надано рекомендації щодо госпіталізації дитини до ендокринологічного відділення для фіксації нічної глюкемії та корекції інсулінотерапії. Запропоновано батькам звернутися до Центральної комісії МОЗ України для визначення підстав щодо встановлення дитині, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А».
10.10.2019 року Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Міністерства охорони здоров'я було направлено лист про надання розяснень відповідно до рішення комісії від 09.10.2019 року.
Позивач звернулась з заявою на ім'я заступника директора ДОЗ ОДА Григорука О.П. з проханням призначити засідання щодо остаточного визначення поняття технічних засобів, які використовують діти з цукровим діабетом І типу.
Протоколом засідання лікарсько-консультативної комісії при департаменті охорони здоров'я облдержадміністрації від 09.01.2020 року визначено, що комісією не було отримано відповіді від МОЗ України стосовно роз'яснення питання визначення ступеня здатності до самообслуговування (відсутність порушень, І і ІІ ступінь) у дітей з цукровим діабетом при використанні у побуті глюкометрів та шприц-ручок або помп для введення інсуліну та відношення цих приладів до технічних засобів. Також протоколом визначено, що у ОСОБА_2 є порушення функцій обміну речовин, а саме секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження - виражені порушення; здатність до самообслуговування - І ступеню. Таким чином, підстав для визначення ОСОБА_3 статусу дитини з інвалідністю підгрупи А немає.
Вважаючи протиправним рішення лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладене в протоколі засідання від 09.01.2020 р, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям».
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначаються Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
Статтею 1 цього Закону надано визначення поняття дитини з інвалідністю, як особи віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.
Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина-інвалід", а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина-інвалід" підгрупи А.
Лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів:
визначають наявність стійкого розладу функцій організму дитини та відповідно можливі обмеження її життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем;
складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;
надають консультативну допомогу з питань реабілітації та стороннього догляду, диспансерного нагляду або допомоги дітям з інвалідністю;
забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю.
Медико-соціальні послуги з огляду повнолітніх осіб і послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду дітей надаються безоплатно.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям» (далі - Положення про ЛКК) лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я місцевих держадміністрацій.
У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.
До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.
У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).
Так, пункт 3 зазначеної постанови передбачає, що особам віком до 18 років комісіями встановлюється категорія "дитина-інвалід", а особам віком до 18 років, які мають виключно високу міру втрати здоров'я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина-інвалід підгрупи А".
Згідно п. п. 4 п. 7 Положення ЛКК комісії аналізують рівень дитячої інвалідності за категоріями дитина з інвалідністю, дитина з інвалідністю підгрупи А.
Відповідно до п. 8 Положення ЛКК центральні комісії:
1) здійснюють організаційно-методичне керівництво міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;
2) перевіряють за зверненням дитини з інвалідністю віком понад 15 років, батьків або законних представників дитини з інвалідністю:
правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності;
якість розроблення індивідуальних програм реабілітації та здійснюють контроль за їх виконанням;
3) розробляють комплексні заходи у регіонах щодо профілактики і зниження рівня дитячої інвалідності, а також в установленому порядку удосконалюють механізм проведення реабілітації дітей з інвалідністю;
4) проводять у складних випадках огляд хворих дітей та дітей з інвалідністю за направленнями міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;
5) надають консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи дітей міських, районних міжрайонних, районних у містах комісій;
6) направляють в особливо складних випадках дітей, батьки або законні представники яких звертаються для встановлення інвалідності дитині, до центральної комісії МОЗ;
7) впроваджують у роботу наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними установами, готують пропозиції щодо удосконалення медико-соціальної експертизи;
8) беруть участь у конференціях, нарадах, семінарах з питань профілактики дитячої інвалідності, реабілітації та адаптації дітей з інвалідністю.
Наказом департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.08.2019 року №1269/0197-19 «Про діяльність ЛКК з питань встановлення інвалідності дітям» затверджено склад центральної обласної лікарсько-консультативної комісії при департаменті охорони здоров'я облдержадміністрації.
З протоколу оскаржуваного рішення відповідача від 09.01.2020 року вбачається, що членами комісії обласної ЛКК при ДОЗ ОДА являлись представники департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, лікар-ендокринолог дитячий КЗ "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня", експерт за напрямом "Дитяча ендокринологія" департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, завідуюча ендокринологічним відділенням КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечнікова" ДОР", експерт за напрямом "Ендокринологія" департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, практичний психолог КЗО "Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр" ДОР", начальник відділу соціальної допомоги та пенсійного страхування сім'ї та соціальної підтримки населення департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, що узгоджується з вимогами пункту 3 Положення.
Пунктом 13 даної постанови визначено, що комісія під час проведення медико-соціальної експертизи використовує класифікацію, яка визначає основні види порушень функцій організму дитини, зумовлених захворюваннями, травмами (їх наслідками) та/або вродженими вадами, і ступінь їх вираження.
Пункт 19 Постанови визначає, що категорії «дитина-інвалід» або «дитина-інвалід підгрупи А» встановлюються дитині залежно від міри втрати здоров'я та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
Перелік захворювань та патологічних станів, що дають право на встановлення інвалідності дітям, затверджується МОЗ. (п.20 Постанови).
До числа дітей з помірною та середньою мірою втрати здоров'я належать діти, які мають будь-які основні види порушень функцій організму І та II ступеня їх вираження (незначні та помірні порушення) та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії І ступеня її; вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми).
Підставою для встановлення дитині категорії "дитина-інвалід підгрупи А'" є виключно висока міра втрати здоров'я та надзвичайна (повна) залежність від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду та фактична нездатність до самообслуговування.
Суд вважає, що вищезазначені критерії можуть бути оцінені з правової точки зору, оскільки нормативний акт прямо визначає обставини, від наявності чи відсутності яких може бути встановлено наявність чи відсутність підстав для встановлення категорії.
При цьому, суд доходить висновків, що встановлення даних критеріїв має здійснюватися комісією, якій надано на це відповідні повноваження чинним нормативним актом, з наданням оцінки як поданим документам, так і посиланням батьків хворого.
З дослідженого судом протоколу засідання комісії від 09.10.2019 року вбачається, що комісією було проведено спілкування з дитиною ОСОБА_5 , розглянуто наявну медичну документацію та надано оцінку основних видів порушень функцій організму. Було визначено, що у дитини є порушення функцій обміну речовин, а саме секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження - виражені порушення. Комісією було проведено оцінку рівня обмеження основних категорій життєдіяльності за ступенями їх вираженості відповідно до віку. Комісією було визначено, що здатність до самообслуговування (здатність дитини самостійно задовольняти основні фізіологічні потреби, проводити повсякденну побутову діяльність, зокрема володіти навичками особистої гігієни) - без порушень.
В свою чергу, 09.01.2020 року на засіданні комісія визначила, що ОСОБА_6 має порушення функцій обміну речовин, а саме секреції інсуліну, яке має ІІІ ступінь вираження - виражені порушення; здатність до самообслуговування - І ступеню. Одностайно прийнято рішення про відсутність підстав для надання статусу «дитина з інвалідністю підгрупи А».
Отже, комісією прийнято рішення на підставі дослідженої медичної документації, особистого спілкування з дитиною та оцінки основних видів порушень, що свідчить про його прийняття враховуючи всі обставини що стосуються справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення, викладеного в протоколі засідання від 09.01.2020 р. лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації діяв в межах та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вищевказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Обласної лікарсько-консультативної комісії при Департаменті охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська