20 червня 2020 року Справа № 160/5393/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просять:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області у вигляді не зарахування для обчислення призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 трудового стажу за Списком № 1 робіт з особливо шкідливими умовами у періоди з 01.09.2004 по 19.09.2007 (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 по 09.04.2013 (6 місяців 19 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати для обчислення призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 трудовий стаж за Списком № 1 робіт з особливо шкідливими умовами праці, за періоди роботи з 01.09.2004 по 19.09.2007 (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 по 09.04.2013 року (6 місяців 19 днів), і провести перерахунок розміру призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зазначеного стажу з 16.01.2020 (дати призначення пенсії).
В обґрунтування позову зазначено, що з 16.01.2020 року (після досягнення 50 років) позивачу на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В березні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням стажу робіт за Списком № 1 в період з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року (б місяців 19 днів). Листом від 21.04.2020 року за вих. № 5854-5845/I-03/8-0400/20 пенсійний орган повідомив, що стаж роботи позивача в період з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року (б місяців 19 днів) за Списком № 1 не визнається через відсутність в наказі від 04.03.2002 № 127 про атестацію робочих місць професії «сушильника» в збагачувальному виробництві в період з 01.09.2004 по 19.09.2007 та атестації робочого місця в період роботи з 20.09.2012 по 09.04.2013. Не погодившись з цим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив задовольнити його у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
04 червня 2020 року до суду засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву у справі № 160/5393/20 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що підстав для зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 1 у Головного управління немає через відсутність в наказі від 04.03.2002 № 127 про атестацію робочих місць професії «сушильника» в збагачувальному виробництві в період з 01.09.2004 по 19.09.2007 та розрив періодах атестації робочого місця в період роботи з 20.09.2012 по 09.04.2013 (копію додано до позовної заяви).
09 червня 2020 року до суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву у справі № 160/5393/20 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом з належним чином завіреною копією пенсійної справи ОСОБА_1 на 32 арк.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до положень ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що при призначенні пенсії позивачу (з 16.01.2020 року) пенсійним органом було визначено, що загальний трудовий (страховий) стаж складає 30 років 10 місяців 12 днів, в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - 16 років 10 місяців 12 днів.
При цьому, як вбачається з розрахунку страхового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи позивача на посаді «сушильника дільниці доводки»: з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року (б місяців 19 днів) на Верхньодніпровському гірничо - металургійному комбінаті (зараз - Філія «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо - хімічна компанія»), до пільгового стажу за Списком № 1 включено не було.
В березні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням стажу робіт за Списком № 1 (за посадою «сушильник дільниці доводки») в період з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року (б місяців 19 днів), оскільки вважав, що ці періоди його роботи безпідставно не було включено відповідачем до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії.
Листом від 21.04.2020 року за вих. № 5854-5845/I-03/8-0400/20 пенсійний орган повідомив позивача, що стаж роботи за Списком № 1 (за посадою «сушильник дільниці доводки») за період з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року (6 місяців 19 днів), відповідачем не визнається, оскільки в наказі від 04.03.2002 № 127 «Про атестацію робочих місць» відсутні відомості про атестацію робочих місць за посадою «сушильника в збагачувальному виробництві» в період з 01.09.2004 по 19.09.2007. Крім того, період роботи з 20.09.2012 по 09.04.2013 не зараховується до пільгового стажу за Списком № 1 у зв'язку із тим, що згідно наданої пільгової довідки № 188-13/1 від 16.12.2019 є розрив між атестаціями робочих місць.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - IV (чинного на момент виходу позивача на пенсію), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (ч. 1 ст. 114).
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114).
Також, суд зазначає, що статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , с 22.07.1988 року по теперішній час позивач працює на Верхньодніпровському гірничо - металургійному комбінаті (зараз - Філія «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо - хімічна компанія») та з 10.06.1999 року за посадами, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - «прокальщік дільниці доводки » та «сушильник дільниці доводки».
Також, суд зазначає, що пенсійним органом не заперечується факт того, що посада «сушильник дільниці доводки збагачувального виробництва», яку займав ОСОБА_1 в періоди роботи, які не були зараховані до пільгового стажу (з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року) були віднесені до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Як вбачається з відповіді відповідача від 21.04.2020 року № № 5854-5845/I-03/8-0400/20, пенсійним органом не зараховується до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року на посаді «сушильник дільниці доводки», у зв'язку із не підтвердженням проведення атестації робочих місць за вказаною посадою (період з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року) та є розрив між атестаціями (період з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року).
Між тим, суд зазначає, що згідно Довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.03.2016 №01-23/325 та № 188-13/1 від 16.12.2019 року, виданих Філією «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» Приватного акціонерного товариства «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛПРОДАКТС», позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 - «сушильник дільниці доводки збагачувального виробництва» (розділ XXII, підрозділ I, поз. 22.1-16 постанови Кабінету Міністрів України № 36) з 01.09.2004 по 01.10.2014 року. При цьому зазначено, що атестація робочих місць за посадою «сушильник дільниці доводки збагачувального виробництва» проводилась згідно з наказами № 127 від 04.03.2002 року, № 36 від 20.09.2007 року, № 129 від 10.04.2013 року.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо відсутності підтверджуючих документів про проведення атестації робочих місць за посадою, яку займав позивач протягом періодів: з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року; з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Суд звертає увагу на ту обставину, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить всі необхідні записи, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на посаді «сушильник дільниці доводки» з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року. Окрім цього, згідно з наданими Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.03.2016 №01-23/325 та № 188-13/1 від 16.12.2019 року, виданих Філією «Вільногірський гірничо - металургійний комбінат» Приватного акціонерного товариства «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛПРОДАКТС», підтверджено проведення атестації робочих місць за посадою, яку займав позивач у спірні періоди.
При цьому, суд зазначає, що на підтвердження прийняття свого рішення про відмову у зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи за Списком № 1, відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б спростували вказані факти, а також, матеріали справи не містять доказів того, що трудова книжка позивача визнавалась не дійсною, тощо.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем безпідставно не було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди його роботи на посаді «сушильник дільниці доводки» з 01.09.2004 року по 19.09.2007 року та з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року, а порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати вказані періоди роботи до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії за віком та провести перерахунок розміру призначеної пенсії.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачем не було наведено належними доказами правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 01.09.2004 по 19.09.2007 (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 по 09.04.2013 (6 місяців 19 днів) на посаді «сушильник дільниці доводки».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 01.09.2004 по 19.09.2007 (3 роки 19 днів) та з 20.09.2012 по 09.04.2013 (6 місяців 19 днів) на посаді «сушильник дільниці доводки» та провести перерахунок та виплату призначеної пенсії з 16.01.2020 (дати призначення пенсії) з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева