04 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13818/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 31.12.2018 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, зобов'язання внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку про скасування такого рішення та зобов'язання поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 до 01.07.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.2012 позивач був взятий на облік як платник єдиного податку.
У кінці травня 2020 від органів соціального забезпечення позивач дізнався про те, що в нього, як у фізичної - особи-підприємця, анульовано з 31.12.2018 реєстрацію платника єдиного податку. Згодом цю інформацію позивачем було перевірено через електронний кабінет платника податків, де міститься запис в розділі “дані про реєстрацію платника єдиного податку” - дата анулювання з 31.12.2018.
Позивач вказує, що заяву про перехід на іншу загальну систему оподаткування не подавав, саме рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку він не отримував.
Вважає, що у відповідача не було правових підстав, для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Стаття 299.11 ПК України чітко встановлює, що у випадку виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень - може бути анульовано реєстрацію. Відповідно до положень статті 75 ПК України такою перевіркою може бути лише документальна перевірка, яка відповідачем не проводилася. Взагалі, жодних повідомлень про такі рішення відповідача він не отримував. А тому, відповідачем недотримано встановленого законом порядку, що тягне за собою скасування рішення та відновлення правового стану позивача.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Волинській області було встановлено, що згідно даними АІС «Податковий блок» у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів у 2018 році. Починаючи з 18.06.2018 по 31.12.2018 у позивача рахувався податковий борг. На підставі зазначеного відповідачем прийнято рішення від 20.12.2018 № 30001 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Судом встановлено, що з 30.05.2008 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання, з 01.01.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування, був платником єдиного податку другої групи.
20.12.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушень платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт перевірки №30001 від 20.12.2018.
Перевіркою встановлено, що в порушення ч.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, абз.3 п.299.11 ст.299 ПК України, ФОП ОСОБА_1 не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку в розмірі 1321,02 грн.
Як вбачається із інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб, на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів (ІІІ -IV квартал 2018) за ФОП ОСОБА_1 рахувався податковий борг, який виник 18.06.2018: станом на 01.07.2018 - 1311,24 грн.; станом на 01.08.2018 - 1311,24 грн.; станом на 01.09.2018 - 1321,02 грн.; станом на 01.10.2018 - 1321,02 грн.; станом на 01.11.2018 - 1321,02 грн.; станом на 01.12.2018 - 1321,02 грн.
31.12.2018 ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення № 682 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2019.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов до наступних висновків.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Приписи п. 299.11 ст. 299 ПК України визначають, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Системний аналіз викладених законодавчих норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення від 31.12.2018 № 682 прийнято на підставі того, що у позивача був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується, за даними контролюючого органу, відомостями АІС «Податковий блок».
Водночас, передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
Матеріали справи свідчать, що 20.12.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області на підставі пп. 299.16 ст. 299 ПК України проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушень платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №30001 від 20.12.2018.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За привалами ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це прямо випливає зі змісту визначення останньої, закріпленої в пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналізуючи вищевикладене можна дійти висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 по справі №826/7216/17, від 05.02.2019 року по справі №805/206/17-а.
Разом з тим, доказів проведення такої документальної перевірки відносно ФОП ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Крім того, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п.59.4 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд вважає, що саме винесення контролюючим органом податкової вимоги про сплату боргу є підтвердженням наявності у платника податків, в даному випадку у позивача, податкового боргу, адже саме у зв'язку із наявністю податкового боргу законодавець пов'язує право контролюючого органу на прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Проте, за результатами проведеної камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 вимога про сплату боргу не виносилась та позивачу не направлялася, в матеріалах справи відсутні докази на спростування вказаної обставини.
У зв'язку із чим, суд вважає, що відповідачем протиправно винесено рішення від 31.12.2018 № 682 про анулювання ФОП ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку.
Згідно з статтею 2 КАС, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 4204,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 16.09.2020..
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 31.12.2018 № 682 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи з 01.01.2019 по 01.07.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич