про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
07 грудня 2020 р. Справа № 120/7376/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
01.12.2020 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про анулювання платника єдиного податку № 552 від 31.03.2017.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування якого зазначає, що про рішення про анулювання платника єдиного податку від 31.03.2017 року № 552 дізналася під час проведення перевірки у період з 18.12.2019 по 02.01.2020, зазначене рішення було отримано у відповідь на адвокатський запит в жовтні 2020 а також те, що строк оскарження відповідного рішення складає 1095 днів після його отримання, вважає причини пропущення процесуального строку звернення до адміністративного суду з даним позовом поважними й такими, що дають підстави позивачу вважати про наявність у неї права на поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про анулювання платника єдиного податку від 31.03.2017 року №552 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак з позовом звернулася 01.12.2020р.
При цьому, в обґрунтування поважності причин пропуску троку звернення до суду зазначає, що наявність вказаного вище рішення, вона дізналась під час проведення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області документальної планової виїзної перевірки у період з 18.12.2019 по 02.01.2020. В подальшому адвокатом в інтересах ОСОБА_1 було подано до Головного управління ДПС у Вінницькій області адвокатський запит від 16.10.2020 року за №23328/1702-32-04-07 та у відповідь отримано копії оскаржуваного рішення, акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.03.2017р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ОСОБА_2 05.04.2017р.
Позивач посилається на пункт 56.18. статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно статті 102 Податкового кодексу України встановлені строки щодо оскарження в 1095 днів.
Суд критично ставиться до посилань позивача на пункт 56.18. статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Так, статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.
За змістом ст. 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У даному ж випадку позивач оскаржує рішення контролюючого органу про анулювання платника єдиного податку, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Верховний Суд, розглядаючи справу №520/6895/19, спірним питанням у якій було застосування строку звернення до суду при оскарженні наказу про проведення перевірки, у постанові від 24 квітня 2020 року застосував системний аналіз норм Податкового кодексу України, врахував сутність і зміст спірних правовідносин, в результаті чого дійшов правового висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про анулювання платника єдиного податку, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.
Згідно частини 1 статті 121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням викладеного вище, суд критично ставиться до обґрунтувань позивача щодо пропущеного строку звернення до суду та керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, наведені в заяві від 01.12.2020р.
Позивач зазначає, що про оскаржуване рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про анулювання платника єдиного податку № 552 від 31.03.2017 дізналась під час проведення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області документальної планової виїзної перевірки у період з 18.12.2019 по 02.01.2020, при цьому адміністративний позов подано 01.12.2020р.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності інших причин пропуску такого строку.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256 КАС України, -
Визнати неповажними підстави викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду з іншими підставами для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна