про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
08 грудня 2020 р. Справа № 120/7502/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )
про: відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:
- стягнути з відповідача на його користь витрати, що пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 18280,98 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із матеріалів позовної заяви та відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2020 році звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дії командира Військової частини НОМЕР_2 протиправними, а також скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування від 16.04.2020 року № 482.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі № 120/1861/20-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування від 16.04.2020 року № 482. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Як зазначає позивач, у зв'язку із встановленням карантину та запровадженням посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, ним понесені додаткові витрати, що пов'язані із прибуттям до суду, у загальному розмірі 18280,98 грн.
Також, у зв'язку із постійними стресами та напруженням у нього погіршився стан здоров'я. На цьому підґрунті, протягом судового розгляду справи № 120/1861/20-а, у позивача через постійні переживання виникли кризові стани, головні болі, запаморочення та біль. Протиправні дії з боку відповідача порушили його звичайний спосіб життя.
Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Розподіл та порядок вирішення питання щодо розподілу судових витрат визначені статтями 139-143 КАС України.
За приписами статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з положеннями статті 143 КАС України суд вирішує питання про судові витрати під час ухвалення основного судового рішення, або після ухвалення рішення по суті позовних вимог (додаткове судове рішення).
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Отже, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 241 КАС України визначено види судових рішень. Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
Як передбачено частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, закінченням розгляду справи є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі ухвалення додаткового судового рішення (стаття 252 КАС України).
Такий підхід кореспондується з тим, що за наявності у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав таких, що набрали законної сили, рішення або постанови суду, суд відмовляє у відкритті провадження (пункт 2 частини першої статті 170 КАС України).
Таким чином, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на вирішення судом питання про судові витрати, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Відтак, вимоги про стягнення з суб'єкта владних повноважень на користь позивача витрат, що пов'язані з прибуттям до суду, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вирішення питання про судові витрати здійснюється не у спосіб подання нового адміністративного позову, а шляхом звернення до суду з відповідною заявою в порядку статті 252 КАС України.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
За правилами частини шостої статті 21 цього Кодексу не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем в адміністративному позові не заявлено вимог про вирішення публічно-правового спору, вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 826/2004/18.
Згідно з пунктом 1 частини першої, частини шостої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд роз'яснює позивачу, що позовні вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 2, 21, 170, 171, 248, 252, 256, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна