м. Вінниця
08 грудня 2020 р. Справа № 120/6321/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПРОДТРЕЙД» (вул. Волошкова, б. 51а, м. Вінниця, 21034)
до: Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (вул. Героїв Чорнобиля, б. 15, смт. Літин, Літинський р-н., Вінницька обл., 22300)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (далі - позивач) з позовною заявою до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної інформації при розгляду запиту позивача № 123 від 06.04.2020 року та зобов'язання відповідача надати повну інформацію на запит № 123 від 06.04.2020 року з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06.04.2020 року надіслав відповідачу запит № 123 від 06.04.2020 про надання інформації. Листом від 13.04.2020 року за № 01-19/360 відповідач повідомив про продовження строку розгляду вказаного запиту. 05.05.2020 року позивач отримав відповідь на запит від 06.04.2020 року № 123, однак вважає, що надана відповідь є недостовірною, неточною та містить неповну інформацію. Крім того, відповідач надав відповідь не на всі запитання запиту. Від так позивач вважає відповідь на запит про надання інформації неповною. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 09.11.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно цією ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії додаткових угод до договору № 20-Т від 11.04.2018 року.
04.12.2020 року за вх. № 41388 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується та вважає їх протиправними. Мотивуючи свою позицію щодо підняття ціни на продукти харчування, сторона відповідача вказує, що ним не може приховуватися дана інформація, оскільки вся інформація щодо змін розміщена на сайті https:prozorro.gov.ua. По суті спірних правовідносин вказує, що під час постачання продуктів харчування ФОП ОСОБА_1 надавалися посвідчення про якість безпосередньо до закладів освіти, які були безпосереднім одержувачем продуктів харчування. Оскільки посвідчення про якість надавалися безпосередньо при здійсненні постачання продуктів харчування у заклади освіти, то такі посвідчення зберігаються, тобто знаходяться у розпорядженні, керівників закладів освіти, оскільки при перевірці Держпродспоживслужбою здійснюються перевірки наявності посвідчень про якість продукції, яка зберігається у харчоблоках освітніх закладів, де безпосередньо і здійснюється приготування їжі. Таким чином, відповідач не мав у розпорядженні запитуваних документів про виробника та якість продуктів харчування, таких к посвідчення про якість, декларація виробника тощо.
Цього ж дня за вх. № 41391 відповідачем на виконання вимог ухвали від 09.11.2020 року надано витребувані документи.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
06.04.2020 року позивач за вих. № 123 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.
3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:
3.1. Яку кількість овочів та фруктів було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору № 20-Т, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 11.04.2018 року по предмету закупівлі: ДК 021:2015:3220000-9 - Овочі, фрукти та горіхи (ідентифікатор закупівлі UA-2018-03-28-00251-b)?
3.2. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору.
3.3. Які саме овочі та фрукти (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну 1 кг.)?
3.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі овочів та фруктів (вказати найменування кожного виду та змінену ціну 1 кг.)?
3.5. У разі зміни ціни вказати, на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОА ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів.
3.6. Вказати змінену ціну та вказати, яку кількість овочів та фруктів (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
3.7. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю овочів та фруктів (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?
4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
5. Надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.
6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.
7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти, на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
8. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf.форматі) на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд»: v-p-t@ukr.net.
Відповідач, за наслідками розгляду запиту позивача, листом від 13.04.2020 року за вих. № 01-19/360 повідомив останнього про продовження строку розгляду запиту на інформацію, у зв'язку з тим, що запит позивача стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів.
У листі від 04.05.2020 року за вих. № 01-19/411 відповідач надав відповідь на запит позивача від 06.04.2020 року № 123 та повідомив таке:
1. Даний запит зареєстровано та розглянуто.
2. Даний запит отримано та зареєстровано Відділом освіти Літинської РДА 09.04.2020 року № 254/01-19.
3. Щодо використання бюджетних коштів:
3.1. За договором № 20-Т від 11.04.2018 року було закуплено овочі та фрукти.
3.2. Договір № 20-Т від 11.04.2018 року було укладено на суму 81 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Надаємо копію договору на постачання продуктів харчування № 20-Т від 11.04.2018 року. Кількість продуктів харчування, які закупили за договором становлять: апельсини - 400 кг., банани - 702 кг., огірки - 40 кг., помідори - 105 кг., капуста - 400 кг., цибуля - 311 кг., мандарини - 173 кг., яблука - 265 кг. 47 гр..
3.3. Ціни за кілограм, за якою було закуплено продукти харчування становлять: апельсини - 48,50 грн/кг, банани - 49,00 грн/кг, огірки - 35,00 грн/кг, помідори - 35,00 грн/кг, капуста - 06,00 грн/кг, цибуля - 05,00 грн/кг., мандарини - 50,00 грн/кг, яблука - 09,50 грн/кг.
3.4. Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялася.
3.5. Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 74 000 грн. 00 коп. без ПДВ.
4. Інформація про суб'єкта господарювання, який виготовив дану продукцію, міститься на етикетці кожного виду продукції, кожної поставки та на сертифікатах якості. Етикетки на запитуваний вид продукції, як і сертифікати якості за 2018 рік в освітніх закладах не зберігаються. Інструкцією з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності не передбачено зберігання цих видів документів.
5. Декларацію виробника/якісне посвідчення на дані продукти харчування не має можливості надати, так як сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікатів якості продукції за 2018 рік у освітніх закладах немає. Загальноосвітні навчальні заклади керуються «Інструкцією з діловодства у закладах загальної освіти», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року № 676. Цими нормативними документами у навчальних закладах визначається обов'язковий перелік документів, що формується і зберігається, визначено терміни зберігання їх.
Сертифікати якості продукції не віднесені Інструкціями до тих документів, які зберігаються в закладі. Сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікат якості продукції за 2018 рік у закладах немає.
Відповідно до п. 1 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», «Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні».
6. Відповідальна особа: юрист Бовкун І.А., тел. 2 - 17 36.
7. Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1
8. Відповідь на вказаний запит буде надіслано поштовим листом на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf.форматі) на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд»: v-p-t@ukr.net.
Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну, неточну та неповну інформацію у відповідь на запит № 123 від 06.04.2020 року та без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Відтак за захистом свого права на інформацію позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст. 19 Загальної декларації прав людини, ст. 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відносини, пов'язані з розглядом запитів до публічної інформації, регулюються Конституцією України, ЗУ "Про доступ до публічної інформації", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
ЗУ "Про доступ до публічної інформації", визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Під запитом на інформацію розуміється, прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 ЗУ "Про доступ до публічної інформації").
Згідно ст. 5 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно ст. 12 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
П. 6 ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації. З огляду на що, відповідач, в межах своїх повноважень, повинен розглянути запит та надати обґрунтовану відповідь. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Водночас якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Таким чином, загальний термін, з урахуванням можливого часу продовження розгляду запиту на інформацію, становить 25 днів робочих днів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із запитом щодо отримання публічної інформації у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» № 123 від 06.04.2020 року. Відповідач, за наслідками розгляду запиту позивача, листом від 04.05.2020 року за вих. № 01-19/411 надав відповідь. Однак позивач зазначає, що відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит № 123 від 06.04.2020, зокрема, питань під № 3.4, 3.5, 3.6, 4, 5 запиту:
3.4. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі овочів та фруктів (вказати найменування кожного виду та змінену ціну 1 кг.)?
3.5. У разі зміни ціни вказати, на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОА ОСОБА_1 було змінено ціну, надати копії цих документів.
3.6. Вказати змінену ціну та вказати, яку кількість овочів та фруктів (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
5. Надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.
У відповідь на вказані запитання відповідач зазначив, що:
3.4. Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялася.
3.5. Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 74 000 грн. 00 коп. без ПДВ.
4. Інформація про суб'єкта господарювання, який виготовив дану продукцію, міститься на етикетці кожного виду продукції, кожної поставки та на сертифікатах якості. Етикетки на запитуваний вид продукції, як і сертифікати якості за 2018 рік в освітніх закладах не зберігаються. Інструкцією з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності не передбачено зберігання цих видів документів.
5. Декларацію виробника/якісне посвідчення на дані продукти харчування не має можливості надати, так як сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікатів якості продукції за 2018 рік у освітніх закладах немає. Загальноосвітні навчальні заклади керуються «Інструкцією з діловодства у закладах загальної освіти», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року № 676. Цими нормативними документами у навчальних закладах визначається обов'язковий перелік документів, що формується і зберігається, визначено терміни зберігання їх.
Сертифікати якості продукції не віднесені Інструкціями до тих документів, які зберігаються в закладі. Сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікат якості продукції за 2018 рік у закладах немає.
Відповідно до п. 1 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», «Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні».
Позивач вважає, що надана інформація є неправдивою, неповною та не відповідає дійсності, посилаючись на відомості з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Так, позивач зауважує, що зазначеному порталі міститься інформація про істотне збільшення ціни договору № 20-Т. На підтвердження цієї інформації позивач надає електронний витяг із зазначеного веб-порталу, з якого вбачається, що до договору № 20-Т було укладено додаткові угоди від 31.12.2018 року та від 05.02.2019 року, на підставі яких вартість угоди збільшилась з 81 000 грн. 00 коп. до 148 000 грн. 00 коп..
Однак у відповіді на запит позивача відповідач зазначає, що сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю, становить 74 000 грн. 00 коп. без ПДВ., а протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не змінювалась.
З огляду на викладене суд зазначає, що надана на запит інформація не може вважатися достовірною.
Крім того, позивач не погоджується з повнотою наданої відповідачем інформації щодо відповідей питання № 4 та № 5 запиту від 06.04.2020 № 123. Перевіряючи доводи в цій частині, суд зазначає таке.
Звертаючись до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, позивач просив повідомити, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси) та надати копії посвідчень про якість, декларацій виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконання даного договору.
У відповідь на вказані запитання відповідач повідомив, що інформація про суб'єкта господарювання, який виготовив дану продукцію, міститься на етикетці кожного виду продукції, кожної поставки та на сертифікатах якості. Етикетки на запитуваний вид продукції, як і сертифікати якості за 2018 рік в освітніх закладах не зберігаються. Інструкцією з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності не передбачено зберігання цих видів документів. Декларацію виробника/якісне посвідчення на дані продукти харчування не має можливості надати, так як сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікатів якості продукції за 2018 рік у освітніх закладах немає. Загальноосвітні навчальні заклади керуються «Інструкцією з діловодства у закладах загальної освіти», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року № 676. Цими нормативними документами у навчальних закладах визначається обов'язковий перелік документів, що формується і зберігається, визначено терміни зберігання їх. Сертифікати якості продукції не віднесені Інструкціями до тих документів, які зберігаються в закладі. Сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікат якості продукції за 2018 рік у закладах немає.
З наведеного вбачається, що надана відповідь не є повною і відповідач без наведення належного обґрунтування фактично відмовив у наданні запитуваної інформації з тих підстав, що він не володіє і не зобов'язаний володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Так, відповідно до п. 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005 року, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).
Згідно з п. 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання або для знищення.
Відповідно до п. 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.
Відповідно до ст. 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5, підрозділ 6 "Якість продукції, стандартизація, технічний контроль продукції", строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.
Водночас згідно з п. 2.10 цього переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Отже, у відповіді на запит відповідач безпідставно посилається на відсутність в нього обов'язку із зберігання документів про якість харчової продукції, адже строк їх зберігання станом на дату подання позивачем запиту не закінчився.
При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації відповідач не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною.
Суд звертає увагу, що ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» передбачений вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а саме: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
З огляду на зазначене, дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту позивача про надання інформації №123 від 06.04.2020 року є протиправними.
Визначаючись щодо зобов'язання відповідача надати повну інформацію на запит № 123 від 06.04.2020 року, суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
З огляду на вище викладені положення, а також беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача надати повну інформацію на запит № 123 від 06.04.2020 року.
За приписами вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 102 грн. 00 коп..
Водночас позивачем у позовній заяві заявлено про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у даній справі. Позивач вказує, що його витрати на правову допомогу складаються зі складання позовної заяви у сумі 3 000 грн. 00 коп..
На підтвердження вказаних витрат позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 123 від 01.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 123 від 01.09.2020 року від 02.11.2020 року, платіжного доручення № 3565 на суму 3 000 грн. 00 коп., детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.11.2020 року, ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1008023.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі № 814/698/16.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 123 від 01.09.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 123 від 01.09.2020 року від 02.11.2020 року, платіжного доручення № 3565 на суму 3 000 грн. 00 коп., детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.11.2020 року, ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1008023.
Як вбачається з поданих документів, 01.09.2020 року між позивачем в особі Продана П.М. та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі президента Якименка О.О. та адвоката Кравчука М.О. укладено договір № 123 про надання правової допомоги.
За умовами цього договору (п. 1.1, 2.1) адвокатське об'єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме: складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку із не наданням інформації на запит № 123 від 06.04.2020 року відділом освіти Літинської районної державної адміністрації. Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3 000 грн. 00 коп..
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу, останнім надано платіжне доручення № 3565 від 02.11.2020 року на суму 3 000 грн. 00 коп.
Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги № 123 від 06.04.2020 року, а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги:
- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 123 від 06.04.2020 року відділом освіти Літинської районної державної адміністрації; затрачено 2 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2 000 грн. 00 коп.. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до договору становить 4 000 грн. 00 коп. (2 000 грн. 00 коп. Х 2 год.). Враховуючи п. 2.1 Договору - вартість правової допомоги у суді першої інстанції у будь-якому випадку становить 3 000 грн. 00 коп..
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн. 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України "Про інформацію», постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами і законодавства про доступ до публічної інформації», наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5 «Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» та ст. 2, 9, 73 - 77, 90, 94, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНПРОДТРЕЙД» до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації при розгляду запиту позивача № 123 від 06.04.2020 року.
Зобов'язати Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації надати повну інформацію на запит № 123 від 06.04.2020 року з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнування Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (вул. Волошкова, б. 51а, м. Вінниця, 21034)
Відповідач - Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (вул. Героїв Чорнобиля, б. 15, смт. Літин, Літинський р-н., Вінницька обл., 22300)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 08.12.2020 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна