м. Вінниця
07 грудня 2020 р. Справа № 802/4159/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни, суддів: Дончика Віталія Володимировича, Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вчинити дії.
04.12.2020 р. надійшло клопотання представника ДМС України про проведення судового засідання 11.12.2020 р. в режимі відеоконференції в приміщені одного із судів, що знаходяться у місті Києві.
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Особливості участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, цією статтею передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Аналіз зазначених положень статті 195 КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового проведення судового засідання в режимі відеоконференції у разі наявності про це клопотання сторони.
Відтак даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні існувати об'єктивні причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь особи чи її представника. При цьому, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції можлива за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
Так, представник просить провести засідання в режимі відеоконференції в приміщеннях Господарського суду м. Києва або Північного апеляційного господарського судуабо Шостого апеляційного адміністративного суду або Шевченківського районного суду м.Києва.
Однак, із інформаційної системи "Бронювання систем відеоконференції" https://vr.court.gov.ua/ встановлено, що забезпечення проведення відеоконференції на указану дату і час в приміщеннях вищевказаних судів не є можливим.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що клопотання митного органу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Разом з цим, суд звертає увагу представника митного органу на наступне.
Приписами статті 129 Конституції України, 2 КАС України встановлено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Суд звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким частиною четвертою статті 195 КАС України передбачає, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Отже, як видно під час карантину учасник може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Окремо суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2020 р. № 641 із змінами та доповненнями "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дію карантину продовжено до 31.12.2020 року.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 241, 248, 256 КАС України суд, -
в задоволенні клопотання представника ДМС України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Головуюючий суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судді Дончик Віталій Володимирович
Мультян Марина Бондівна