м. Вінниця
01 грудня 2020 р. справа № 120/4509/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
представника позивача: Лозінської В.А.,
представника відповідача: Андріюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
31.08.2020 року СТОВ "Подільська Зоря" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що 11.08.2020 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00344352204 про застосування штрафу в розмірі 40% за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних на загальну суму 453554,88 грн.
Представник позивача вказує, що на виконання положень п. 201.10 ст. 201 ПК України СТОВ "Подільська Зоря" направлено податкову накладну № 10 дата виписки 09.09.2019 року на загальну суму 6803323,20 грн. до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків реєстрації. 24.09.2019 року вищезазначена податкова накладна була прийнята контролюючим органом та зареєстрована за № 9218505457.
Вподальшому, на виконання положень п. 192.1 ст. 192 ПК України СТОВ "Подільська Зоря" проведено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14.02.2020 № 1 на загальну суму 2708112,80 грн. ПДВ до податкової накладної від 09.09.2019 року № 10.
Разом з тим, до позивача звернувся контрагент зі скаргою про виправлення помилки в даті виписки розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 14.02.2020 року № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 року № 10, що зумовило подання до контролюючого органу розрахунку коригування до податкової накладної №10 від 09.09.2019 року із зміною дати на 03.02.2020 року, фактично коли відбулось коригування вартості реалізованого товару згідно додаткової угоди до Договору поставки.
Представник позивача зауважує, що в Єдиному реєстрі податкових накладних, у графі визначення причини коригування, не передбачено коду визначення, щодо заміни дати в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, тим самим, системою електронного адміністрування ПДВ дане коригування було не сприйняте.
Разом з тим, для коригування податкової накладної від 09.09.2019 року № 10, враховуючи те, що системою електронного адміністрування ПДВ у графі "код причини коригування" не було сприйнято ні одного умовного коду причини коригування із переліку визначеному Наказом Мінфіну від 31.12.2015 року № 1307, товариство було змушене, зазначити код із номером 103 (повернення товару або авансових платежів) у розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, що призвело до повного обнулення задекларованих податкових зобов'язань на загальну суму 23052000 грн.
Враховуючи вищезазначене, та з метою відновлення податкового зобов'язання від 09.09.2019 року на загальну суму 6803323,20 грн. та на суму 16248676,80 грн. відповідно до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 14.02.2020 № 1 до податкової накладної 09.09.2019 року № 10, 28.02.2020 року позивачем зареєстровано податкову накладну від 03.02.2020 року № 6 на загальну суму 23052000 грн., однак система електронного адміністрування ПДВ спрацьовує без поділу на відповідні дати реєстрації податкового зобов'язання, що призвело до відсутності зареєстрованої податкової накладної від 09.09.2019 року № 10.
Згідно методики податкового обліку для відновлення податкового зобов'язання від 09.09.2019 року № 10 позивачем направлено до контролюючого органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників із причиною коригування під №103 (усунення неоднозначностей) складений 28.02.2020 року № 3, та направлений для реєстрації в ЄДРПН однак, як вбачається із квитанції № 1 від 06.03.2020 року Державною податковою службою України документ не прийнято.
На переконання представника позивача, єдиний вихід із ситуації, яка склалась у СТОВ "Подільська Зоря" є проведення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників 05.03.2020 року № 1 до податкової накладної від 03.03.2020 року № 6 шляхом коригування ціни (код причини 101) у пункті зменшення податкового зобов'язання на суму 1133887,20 грн., внаслідок чого, податкове зобов'язання задеклароване 09.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутнє.
Вподальшому, для відновлення податкового зобов'язання в ЄДРПН за вересень 2019 року на суму 1133887,20 грн. позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну від 09.09.2019 року №10, однак реєстрація її не проведена, оскільки така податкова накладна вже знаходиться в ЄРПН з такими самими реквізитами.
Представник позивача вказує, що з метою відновлення податкових зобов'язань в ЄРПН за вересень 2019 року на загальну суму 1133887,20 грн. та вживши всі безрезультатні спроби реєстрації коригування до податкових накладних в тому числі, і реєстрацію самих податкових накладних, які Системою електронного адміністрування ПДВ не було прийнято, 12.03.2020 року з метою виконання задекларованих податкових зобов'язань за вересень 2019 року, позивач зареєстрував податкову накладну від 09.09.2019 року під номером №24, що призвело до нарахування штрафу за затримку реєстрації такої податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 453554,88 грн.
Представник позивача вважає, що оскільки податкова накладна вперше була подана позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, підстави для застосування штрафу за порушення строків її реєстрації відсутні.
На переконання представника, реєстрація податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки не є несвоєчасною реєстрацією накладної з вини платника податку. Крім того, чинним законодавством України не передбачено іншого механізму виправлення помилки в ІПН покупця, а тому застосування до платника податків штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених у зв'язку із необхідністю виправлення помилки у своєчасно зареєстрованих податкових накладних є протиправним.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню СТОВ "Подільська Зоря" звернулись з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2020 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.10.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема вказав, що під час проведення камеральної перевірки з питань дотримання позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме відповідно до даних ЄРПН позивач невчасно зареєстрував податкову накладну №24 від 09.09.2019 року (дата реєстрації 12.03.2020 року при граничному терміну реєстрації в ЄРПН 30.09.2019 року).
На підставі висновків акта перевірки Головним управління ДПС у Вінницькій області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до СТОВ "Подільська Зоря" застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПК України.
На переконання представника відповідача, обставини, якими позивач обґрунтовує свою позицію, свідчать про те, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної №24 від 09.09.2019 року відбулась саме з його вини.
Також, представник відповідача вказав, що чинним законодавством не визначено можливості і порядок платників здійснювати коригування та реєструвати РК з підстав зміни дати в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове-повідомлення-рішення є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.10.2020 року за клопотанням представника відповідача адміністративну справу призначено в судове засідання з повідомленням сторін на 20.10.2020 року.
19.10.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вважає доводи відповідача безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Зокрема, представник позивача вказує, що п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, визначає, що тимчасово, з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, установленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), діє мараторій на застосування штрафів за порушення податкового законодавства.
20.10.2020 року адміністративна справа знята з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, визначивши дату наступного судового засідання 05.11.2020 року.
Ухвалою суду від 05.11.2020 року, у зв'язку з відсутність доказів належного повідомлення позивача, розгляд справи відкладено на 17.11.2020 року.
Ухвалою суду від 17.11.2020 року занесеною до протоколу судового засідання у судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.2020 року.
У судовому засіданні 01.12.2020 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав викладених у заявах по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення адміністративного позовну з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просила просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Додатково вказала, що посилання представника позивача на п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки порушення мало місце до початку дії карантину.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
17.07.2020 року уповноваженими особами управління ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку СТОВ "Подільська Зоря" з питань дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В ході перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №24 від 09.09.2019 гору в ЄРПН, що зафіксовано в акті №15183/02-32-52-04/3728200 від 17.07.2020 року.
Головним управління ДПС у Вінницькій області, на підставі акта перевірки №15183/02-32-52-04/3728200 від 17.07.2020 року, 11.08.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00344352204 про застосування штрафу в розмірі 40% за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних на загальну суму 453554,88 грн.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню СТОВ "Подільська Зоря" звернулись з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
За правилами пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачена статтею 120-1 ПК України.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв'язку з настанням однієї з подій, які тягнуть за собою обов'язок складання податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.
При цьому, суд зазначає, що юридичні факти, з якими пов'язаний обов'язок складання податкової накладної, встановлені, зокрема, пунктом 187.1 статті 187 ПК України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки, 09.09.2019 року на виконання вимог договору поставки, позивачем здійснено поставку соняшнику в кількості 2260 т на загальну суму 6803323,20 грн., що підтверджується видатковою накладною накладної №РН-0000101 від 09.09.2019 року, у нього виник обов'язок до останнього дня вересня 2019 року (включно), зареєструвати податкову накладну в ЄРПН на загальну суму 6803323,20 грн. в тому числі ПДВ.
Разом з тим, як вбачається з Акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних №15183/02-32-52-04/3728200 від 17.07.2020 року, СТОВ "Подільська Зоря" порушено граничні строки реєстрації податкової накладної №24 від 09.09.2019 року на 164 дні.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, а також встановлених обставин справи, зокрема, що податкову накладну №24 від 09.09.2019 року зареєстровано в ЄРПН із затримкою на 164 дні, в той же час положення Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а тому висновки камеральної перевірки про порушення СТОВ "Подільська Зоря" граничних строків реєстрації податкової накладної знайшли своє підтвердження, а відтак такі порушення є наслідком застосування штрафних санкцій.
Щодо доводів представника позивача стосовно обставин за яких податкова накладна №24 від 09.09.2019 року зареєстрована з порушенням граничних строків, суд зазначає наступне.
04.09.2019 року між СТОВ "Подільська Зоря" (Постачальник) та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (Покупець) укладено договір №141227 на поставку соняшнику в загальній кількості 2260 т.
На виконання вимог договору поставки, позивачем здійснено поставку соняшнику в кількості 2260 т на загальну суму 6803323,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000101 від 09.09.2019 року.
В свою чергу, 27.09.2019 року, 01.10.2019 року, 04.10.2019 року та 05.10.2019 року покупцем здійснено оплату за поставлений товар в загальній сумі 6803323,20 грн.
В результаті господарської операції, що виникла на підставі договору поставки, 09.09.2019 року позивачем сформовано податкову накладну №10 на загальну суму 6803323,20 грн., в тому числі ПДВ та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, 24.09.2019 року вищезазначена податкова накладна прийнята контролюючим органом та зареєстрована за № 9218505457.
03.02.2020 року між СТОВ "Подільська Зоря" (Постачальник) та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (Покупець) було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки №141227 від 04.09.2019 року про коригування вартості реалізованого товару згідно Договору поставки на загальну вартість 23052000 грн.
Суд зауважує, що пунктом 192.1 статті 192 ПК України визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
На виконання положень п. 192.1 ст. 192 ПК України, 14.02.2020 року СТОВ "Подільська Зоря" складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної №10 від 09.09.2019 року.
Як зазначає представник позивача, до СТОВ "Подільська Зоря" звернувся контрагент зі скаргою про виправлення помилки в даті виписки розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 14.02.2020 року № 1 до податкової накладної від 09.09.2019 року № 10, що зумовило подання до контролюючого органу розрахунку коригування до податкової накладної №10 від 09.09.2019 року із зміною дати на 03.02.2020 року (дата зміни вартості реалізованого товару згідно додаткової угоди до Договору поставки).
Представник позивача зауважує, що в Єдиному реєстрі податкових накладних, у графі визначення причини коригування, не передбачено коду визначення, щодо заміни дати в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, тим самим, системою електронного адміністрування ПДВ дане коригування прийняте не було.
Вподальшому, 26.02.2020 року СТОВ "Подільська Зоря" складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної №10 від 09.09.2019 року, код причини коригування "103", що призвело до повного анулювання задекларованих податкових зобов'язань на загальну суму 23052000 грн.
З метою відновлення податкового зобов'язання від 09.09.2019 року на загальну суму 6803323,20 грн. та на суму 16248676,80 грн. відповідно до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 14.02.2020 № 1 до податкової накладної 09.09.2019 року № 10, 28.02.2020 року позивачем зареєстровано податкову накладну від 03.02.2020 року № 6 на загальну суму 23052000 грн.
При цьому, як зазначив представник позивача, система електронного адміністрування ПДВ працює без поділу на відповідні дати реєстрації податкового зобов'язання, що призвело до відсутності зареєстрованої податкової накладної №10 від 09.09.2019 року на загальну суму 6803323,20 грн.
З метою відновлення задекларованих 09.09.2019 року податкових зобов'язань, 28.02.2020 року позивачем складені та направлені для реєстрації в ЄДРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної №10 від 09.09.2019 року, код причини коригування "102" "103", "301", "302" "303", однак згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.03.2020 року документи не прийнято.
05.03.2020 року СТОВ "Подільська Зоря" складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної №6 від 03.02.2020 року, чим податкові зобов'язання в загальному розмірі на 6803323,20 грн.
Для відновлення податкового зобов'язання в ЄДРПН за вересень 2019 року на суму 6803323,20 грн. позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну від 09.09.2019 року №10, однак згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2020 року документи не прийнято, оскільки така податкова накладна вже знаходиться в ЄРПН з такими самими реквізитами.
Вподальшому, позивачем сформовано податкову накладну №24 від 09.09.2019 року на загальну суму 6803323,20 грн., в тому числі ПДВ та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, 12.03.2020 року вищезазначена податкова накладна прийнята контролюючим органом та зареєстрована за № 9335320468, що призвело до нарахування штрафу за затримку реєстрації такої податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 453554,88 грн.
Суд наголошує, що хронологічна послідовність дій позивача щодо виправлення дати розрахунку коригування до податкової накладної, прямо суперечить Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, за змістом пункту 21 якого, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
При цьому, намагання внести зміни до дати виписки розрахунку коригування податкової накладної, що потягло за собою "обнулення" податкових зобов'язань визначених в податковій накладній №10 від 09.09.2019 року та, як наслідок складання та реєстрація нової податкової накладної №24 від 09.09.2020 року з порушенням граничних строків її реєстрації, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації податкової накладної.
Також, суд вважає посилання представника позивача на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, який передбачає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, помилковими, оскільки порушення податкового законодавства, згідно акту про результати камеральної перевірки №15183/02-32-52-04/3728200 від 17.07.2020 року, мало місце з 01.10.2019 року (30.09.2019 року закінчення граничних термінів реєстрації ПН), тобто до початку дії карантину.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).
Крім того, у пункті 227 рішення у справі «Кудла проти Польщі» Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" (вул. Мічуріна, 20, с.Руданське, Шаргородський район, Вінницька область, 23515, код ЄДРПОУ 03728200);
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454).
Рішення у повному обсязі виготовлене 07.12.2020 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович