проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" грудня 2020 р. Справа № 922/1873/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Радіонова О.О., суддя Чернота Л.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участі представників:
позивача - Синельникова М.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3318 від 17.02.2020; довіреність № 01-46-7654 від 03.08.2020;
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків, (вх. № 2525 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 (суддя Суслова В.В., повний текст рішення складено 06.08.2020) у справі № 922/1873/20
за позовом Акціонерного товариства “Харківобленерго”, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків
про стягнення коштів, -
У червні 2020 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссигнал", в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНССИГНАЛ” (ідент. код 35072545), (61067 м. Харків, вул. Беркоса, б.25) на користь АТ “Харківобленерго” на № НОМЕР_1 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код 00131954 суму боргу в розмірі 398 619,97 грн., де розподіл електричної енергії - 375 307,26 грн. (що складається з: тарифна складова - 312 756,05 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 62 551,21 грн.), пеня -18 844,93 грн. за період 10/2019-03/2020, пеня - 359,59 грн., за період 08/2019 -09/2019, 3% річних -2606,65 грн. за період 08/2019-03/2020, індекс інфляції - 1501,54 грн. за період 02/2020-04/2020; покласти витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 ГПК України на відповідача, зобов'язавши сплатити на № НОМЕР_1 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 (№ 0014) в частині своєчасної оплати за отримані послуги.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТРАНССИГНАЛ” на користь Акціонерного товариства “Харківобленерго” суму боргу в розмірі 398 619,97 грн, де розподіл електричної енергії - 375 307,26 грн (що складається з: тарифна складова - 312 756,05 грн та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 62 551,21 грн), пеня -18 844,93 грн за період 10/2019-03/2020, пеня - 359,59 грн за період 08/2019 -09/2019, 3% річних -2606,65 грн за період 08/2019-03/2020, індекс інфляції - 1501,54 грн за період 02/2020-04/2020. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал” на користь Акціонерного товариства “Харківобленерго” витрати зі сплати судового збору у розмірі 5979,30 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії у строки визначені договором, а також не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 375 307,26 грн, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 за № 0014.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:
- позивачем не надано суду жодного акту прийому-передачі розподіленої електричної енергії;
- судом першої інстанції порушено норми ч. 1 ст. 247 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 поновлено відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків, пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20. Встановлено позивачу строк до 02.11.2020 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 02.11.2020 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20.
30.10.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, Акціонерного товариства “Харківобленерго”, м. Харків, (вх. № 10439), в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 призначено справу № 922/1873/20 до розгляду на "24" листопада 2020 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до "03" грудня 2020 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги відзиву на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи та у відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 № 1446 та положень абз. 16 п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії'” (далі - Закон) АТ “Харківобленерго” (далі - Позивач) до 01.01.2019 здійснювало господарську діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі відповідних ліцензій та укладених договорів.
З 01.01.2019 позивач, на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446, є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме, на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є, зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (далі - КСР), затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова № 312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), який укладається між ОСР та споживачем, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, за типовою формою договору, що є додатком № 3 до Правил та розміщений на офіційному сайті Позивача.
У період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, на виконання положень п. 4 Постанови № 312, ОСР направив поштовим відправленням всім споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР, заяву- приєднання до зазначеного Договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єктів споживача.
Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві- приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов Договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови № 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 Правил).
Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови № 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови Договору розроблені відповідно до Закону та Правил, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Враховуючи той факт, що ТОВ “УКРТРАНССИГНАЛ” продовжив споживання електричної енергії після 31.12.2018, вважається, що пропозиція позивача укласти публічний договір приєднання - Договір споживача з розподілу на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії, є прийнятою, а договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між позивачем та відповідачем укладений 01.01.2019 (далі - Договір № 0014) .
Відповідно до п. 11.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.01.2020. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між ОСР та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Згідно із пп.1 п. 5.1.1 Правил та пп.1 п. 7.1 Договору, ОСР має право на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Оплата послуг, наданих ОСР, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У відповідності до п. З Додатка № 4 від 01.01.2019 “Порядок розрахунків” до Договору, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно 3 плановими платежами у таких співвідношеннях:
до 10 дня розрахункового періоду 30% від вартості фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період;
до 20 дня розрахункового періоду 30% від вартості фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період;
до 30 дня розрахункового періоду 40% від вартості фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період;
Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередні період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума авансового платежу або попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Відповідно до п. 4 Додатка № 4 до Договору, розрахунок суми, попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період.
Згідно із п. 3.1 Договору, за результатами розрахункового періоду Споживачем визначається фактичний облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається ОСР та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) з урахуванням вимог цього Договору.
Відповідно до п. 5 Додатка № 4 до Договору, остаточний розрахунок коштів, яку має оплатити Споживач за послугу з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 6 Додатка № 4 до Договору, рахунки за послугу з розподілу електричної енергії надаються Споживачу ОСР протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах ОСР. В разі неотримання Споживачем рахунків ОСР направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки на послугу з розподілу електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо ОСР, споживач сплачує ОСР системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 0014 від 01.01.2019 з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії, Сторони домовились здійснювати електронний документообіг між ОСР та Споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів, (надалі- Система ЕДО).
Пунктом 3.5 Додаткової угоди від 01.01.2019 передбачено, що Електроні цифрові підписи Сторін, що застосовуються для підписання електронних документів, якими обмінюються сторони за правовим статусом прирівнюються до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний підпис відповідає Закону України “Про електронний підпис” , електроні документи передаються через систему ЕДО.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як оператор системи розподілу електричної енергії за договором, виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі та здійснив розподіл електричної енергії Споживачу (відповідачу) у період з серпня 2019 року по квітень 2020 року, що підтверджується звітами про покази засобів обліку електричної енергії, які складені споживачем та підписані уповноваженими особами.
З урахуванням наданих відповідачем відомостей та проведених оплат, позивачем були складені рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії. Рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії передані відповідачу через систему ЕДО.
Однак, відповідач за період серпень - вересень 2019 року розрахувався з позивачем не своєчасно та з простроченням платежу. Оплату за послуги з розподілу електричної енергії розподіленої у жовтні 2019 року - квітні 2020 року відповідач не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за розподіл електричної енергії у розмірі 375 307,26 грн (що складається з: тарифна складова - 312 756,05 грн та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 62 551,21 грн).
Окрім того, за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, позивачем нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні.
Так, на невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період серпень - вересень 2019 року позивачем нарахована пеня у розмірі 359,59 грн.
На невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період жовтень 2019 року - березень 2020 року позивачем нарахована пеня у розмірі 18844,93 грн.
Три відсотки річних, нарахованих на невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період серпень 2019 року - березень 2020 року, за підрахунками позивача складають 2606,65 грн. Інфляційні втрати, нараховані на невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період жовтень 2019 року - січень 2020 року, складають 1501,54 грн.
Рахунки на оплату пені, 3% річних та інфляційних втрат також були передані відповідачу через систему ЕДО.
Враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено заборгованість за розподіл електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії № 0014 від 01.01.2019, а також нараховані суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі та здійснив розподіл електричної енергії Споживачу (відповідачу) у період з серпня 2019 року по квітень 2020 року.
Проте, відповідач за період серпень - вересень 2019 року розрахувався з позивачем не своєчасно та з простроченням платежу. Оплату за послуги з розподілу електричної енергії розподіленої у жовтні 2019 року - квітні 2020 року відповідач не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за розподіл електричної енергії у розмірі 375 307,26 грн. (що складається з: тарифна складова - 312756, 05 грн та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 62551,21 грн).
В підтвердження своїх вимог позивачем надані до суду копії звітів про обсяги спожитої електричної енергії, копії двосторонніх актів фіксації показань приладів обліку електричної енергії та копії рахунків за всі нарахування за спірний період з доказами їх направлення відповідачу. Також, позивачем були надані до суду відповідні розрахунки заявлених до стягнення сум.
Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги з розподілу електричної енергії у строки визначені договором, а також не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 375 307,26 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 375 307,26 грн є доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені у загальній сумі 19 204,52 грн, колегія суддів також погоджується про її задоволення, оскільки дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно.
Так, статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо ОСР, споживач сплачує ОСР системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
За прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, позивачем нараховано відповідачу пеню у загальній сумі 19 204,52 грн;
- на невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період серпень - вересень 2019 року позивачем нарахована пеня у розмірі 359,59 грн.
- на невиконане зобов'язання по оплаті за розподіл е/е за період жовтень 2019 року - березень 2020 року позивачем нарахована пеня у розмірі 18 844,93 грн.
Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 606,65 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 501,54 грн, суд першої інстанції правомірно задовольнив дану вимогу, оскільки дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссигнал”, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № 922/1873/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.12.2020.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.О. Радіонова
Суддя Л.Ф. Чернота