07 грудня 2020 року
м.Суми
Справа №592/9462/20
Номер провадження 22-ц/816/2362/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.
сторони:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2020 року в складі судді Косолап М.М., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 27 жовтня 2020 року,
17 серпня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 30 червня 2011 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Так як відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість, яка станом на 17 травня 2020 року становить 102897 грн 96 коп., з яких: 3091 грн 34 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0 грн 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 3091 грн 34 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 1340 грн 63 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 98465 грн 99 коп. - нарахована пеня; 0 грн 00 коп. - нараховано комісії, яку банк просив стягнути на свою користь.
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2020 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 червня 2011 року в розмірі 3091 грн 34 коп.
В задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 1340,63 грн., нарахованої пені у розмірі 98465,99 грн - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 63 грн 15 коп.
Вказане рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, пені позивач оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не погоджуючись з рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, пені і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
При цьому позивач зазначив, що відповідач не спростував жодними належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору та ознайомлення з його умовами, а з матеріалів справи такі обставини не вбачаються. Навпаки, з підписаної відповідачем довідки про умови кредитування чітко вбачається, що відповідач був ознайомлений з умовами користування отриманою ним кредитної картки, знав про умови щодо сплати процентів та неустойки.
Вказує, що з довідки про умови кредитування, що містить підпис відповідача вбачається, що сторонами погоджені всі істотні умови договору, в тому числі щодо сплати пені, проте суд першої інстанції відмовив у стягненні неустойки, що призвело до порушення норм матеріального права.
Зазначає, що з розрахунку заборгованості чітко вбачається, що відповідач тривалий час користувався кредитною карткою та кредитними коштами та вносив платежі на часткове погашення заборгованості. Відповідач особисто здійснював платежі на часткове погашення заборгованості за договором, що свідчить про його погодження зі змінами до Умов та Правил надання банківських послуг, в тому числі щодо нарахування процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому договором.
Вказує, що укладений між сторонами кредитний договір є правомірним відповідно до положень ст. 204 ЦК України, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 3091 грн 34 коп. не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 року: 2102 * 100 = 210 200 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2011 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, у якій маються персональні дані ОСОБА_1 , вказано бажаний кредитний ліміт у сумі 3000 грн. (а.с. 21).
Згідно довідки «Про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана ОСОБА_1 30 червня 2011 року, зазначена базова відсоткова ставка, на місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік) - 2,5 %, розмір щомісячних платежів (враховуючих плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, комісія за зняття готівкових коштів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова відсоткова ставка по договору)/ 30 - нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн; штраф при порушенні строків платежів по будь з яких грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів - 500 грн. + 5 % від суми позову; комісія за моніторинг неактивної карти (у випадку, якщо на рахунку маються кошти клієнта у вигляді позитивного залишку на протязі 3-х місяців підряд операції по карті непроводяться) - у розмірі залишку коштів на картковому рахунку, але не більше 10 грн на місяць, процентна ставка (в місяць) на суму несанкційованого перевищення ліміту кредитування - базова процентна ставка по кредитному ліміту (а.с. 22).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н за яким було надано наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , дата відкриття 30 червня 2011 року, термін дії 02/15, № НОМЕР_2 , дата відкриття 05 липня 2011 року, термін дії 02/15, № НОМЕР_3 , дата відкриття 28 червня 2015 року, термін дії 06/19, № НОМЕР_3 , дата відкриття 08 грудня 2015 року, термін дії 06/19, № НОМЕР_4 , дата відкриття 28 вересня 2015 року, термін дії 07/19, № НОМЕР_4 , дата відкриття 28 вересня 2015 року, термін дії 07/19, № НОМЕР_5 , дата відкриття 08 липня 2017 року, термін дії 07/21, № НОМЕР_5 , дата відкриття 18 жовтня 2019 року, термін дії 07/21 (а.с. 20).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 30 червня 2011 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 30 червня 2011 року встановлено кредитний ліміт 2500 грн., 30 червня 2011 року зменшено кредитний ліміт 300 грн, 03 травня 2012 року зменшено кредитний ліміт 0,00 грн, 09 квітня 2016 року збільшено кредитний ліміт 5000 грн, 13 вересня 2016 року зменшено кредитний ліміт 0,00 грн (а.с. 19).
З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 30 червня 2011 року по 01 березня 2020 року вбачається, що 30 червня 2011 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн, та з 30 червня 2011 року вбачається рух коштів по кредитній картці (а.с. 15-18).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17 травня 2020 року становить 102897 грн 96 коп., з яких: 3091 грн 34 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0 грн 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 3091 грн 34 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками, 0 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 1340 грн 63 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 98465 грн 99 коп. - нарахована пеня; 0 грн 00 коп. - нараховано комісії (а.с. 9-14).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання у зазначеному банком розмірі та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягненні заборгованості за пенею, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 30 червня 2011 року не містить умов щодо нарахування пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені у вказаному банком розмірі.
Проте, колегія суддів повністю погодитись з даним висновком суду першої інстанції не може, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків на прострочений кредит банк посилався на вимоги статті 625 ЦК України.
Стосовно стягнення відсотків, нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
При зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків, банк посилається на те, що їх нарахування передбачено п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, а саме в розмірі 86,4 % - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна голд», проте оскільки Витяг з умов та правил не містить підпису відповідача, то відсутні підстави вважати, що сторони погодили вказаний розмір процентів за прострочення виконання основного зобов'язання.
Згідно ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, позивач не довів свої вимоги в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в заявленому розмірі та порядку нарахування.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені, колегія суддів керується слідуючим.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Умовами кредитного договору від 30 червня 2011 року № б/н, а саме у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» передбачено застосування пені за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором) / 30, - нараховується за кожен день прострочення кредиту, а пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30,00 грн в місяць, - нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50,00 грн і більше.
З розрахунку заборгованості вбачається, що банком зазначено 2 різних види пені: 1) пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 2) пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн накопичувальним підсумком на звітню дату.
Ні в анкеті-заяві, ні в довідці про умови кредитування від 30 червня 2011 року не міститься умов щодо «пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн» та «пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн накопичувальним підсумком на звітню дату», тому з наведених вище підстав, вимоги банку про стягнення 98465,99 грн відповідного платежу, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що вказана підписана відповідачем довідка про умови кредитування від 30 червня 2011 року містить інформацію щодо пені за несвоєчасність погашення заборгованості, вимогу за яким було заявлено банком.
Пред'являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог у цій частині, крім витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, також послався на вказану довідку про умови кредитування та надав розрахунки заборгованості відповідача за договором від 30 червня 2011 року (а. с. 9-14).
ОСОБА_1 не було спростовано розрахунків банку щодо заборгованості за вказаною пенею, яка передбачена у підписаній нею довідці про умови кредитування, що було її процесуальним обов'язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.
Отже, як вбачається з довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», сторонами погоджено розмір пені в сумі 30 грн в місяць. Тому, виходячи з розрахунку заборгованості банку, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 01 липня 2016 року (коли банк почав нараховувати відповідачу пеню) по 01 вересня 2019 року в сумі (30 грн - розмір пені погодженої сторонами в довідці про умови кредитування * 39 (місяців) = 1170 грн., тому позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за пенею підлягають частковому задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, а в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за пенею в сумі 1170 грн. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні апеляційної скарги на 1,17 % (1170 грн (сума задоволених апеляційних вимог) х 100 % : 99806 грн 62 коп. (сума заявлених апеляційних вимог)) з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 36 грн 89 коп. (3153 грн х 1,17 % : 100 %) судового збору за апеляційний перегляд справи та при частковому задоволенні позову на 4,14 % (4261 грн 34 коп. (сума задоволених вимог) х 100% : 102897 грн 96 коп. (ціна позову)), із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 87 грн 02 коп. (2102 грн х 4,14 % : 100 %) фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, виходячи із оскарженої частини рішення суду, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2020 року в частині вирішення вимог про стягнення пені скасувати і прийняти нову постанову щодо даних вимог.
Змінити заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2020 року в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 червня 2011 року, яка складається із заборгованості за пенею в сумі 1170 грн.
В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 87 грн 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 36 грн 89 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: О.І. Собина
С.С. Ткачук