Справа № 244/3244/13-ц
Провадження №6/319/37/2020
01 грудня 2020 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою в якій просить поновити йому строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з метою виконання рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 03.12.2010 по цивільній справі № 2-709/2010, в частині присудження до стягнення з Міністерства оборони України грошової компенсації в сумі 96 366,40 грн. на його користь за неотримане продовольче забезпечення; а також просить видати йому дублікат виконавчого листа на виконання вказаного рішення у цій частині, який було втрачено.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилався на те, що йому було невідомо про хід виконавчого провадження та про те, що виконавчий лист був повернутий без виконання його представнику ОСОБА_2 , а зв'язок і будь-які контакти із ним втрачені.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст.433, п.п.17.4 п.17 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, не перешкоджає розгляду вказаної заяви.
Вивчивши зміст заяви та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 03.12.2010 по цивільній справі № 2-709/2010, позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації задоволено, стягнуто з відповідача грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення, зокрема на користь ОСОБА_1 в сумі 96 366,40 грн. (а.с.10-13).
На виконання рішення суду видано виконавчий лист.
Як вбачається з листа Державної казначейської служби України № 5-06-06/14955 від 27.08.2020, оригінал виконавчого листа Сніжнянського міського суду Донецької області від 03.12.2010 по цивільній справі № 2-709/2010 (244/3244/13-ц) про стягнення з Міністерства оборони України грошової компенсації в сумі 96 366,40 грн. на користь ОСОБА_1 , Казначейством повернуто представнику за довіреністю ОСОБА_2 без виконання листом від 17.07.2014 № 5-13/5320-16645 (а.с.22).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктом першим частини першої та частинами другою і третьою статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Статтею 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Виходячи з цієї норми закону, підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. При цьому, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 не надав жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого листа, зокрема його неотримання представником позивача ОСОБА_2 . Стягувач протягом усього часу з моменту пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання не реалізовував свої процесуальні права під час виконання рішення суду у межах вказаного провадження, протягом тривалого періоду ним не цікавився, стягувач не сприяв виконанню судового документу, не контролював його виконання, та звернувся із заявою про видачу дубліката через шість років та три місяці з часу повернення Казначейством виконавчого листа без виконання.
З огляду на викладене, суд не вбачає поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому клопотання про поновлення вказаного строку задоволенню не підлягає.
Розглядаючи вказану заяву в частині вимог про видачу дублікату виконавчого листа, судом враховуються положення п.п.17.4 п.17 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, відповідно до яких, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), в постановах Верховного Суді від 06.02.2020 р. справа № 523/11304/18 (провадження № 61-11742св19), від 25.02.2020 р. справа № 2-2469/11 (провадження № 61-20637св19), від 03.06.2020 року у справі № 2-461/09.
Таким чином, з урахуванням того, що заява про видачу дублікату виконавчого листа була подана ОСОБА_1 з пропуском строку встановленого на її подання, з причин, які не є поважними, а тому відсутні підстави для його поновлення та відповідно для видачі дублікату виконавчого листа.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 259-261, 433, п.п.17.4 п.17 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Ходько