Справа № 643/13916/20
Провадження № 2-о/643/567/20
02.12.2020 м.Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Коцюбинської М.С., заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 душ Сантуш Т.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з ОСОБА_2 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою, в якій просить надати обмежувальний припис у вигляді декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк шість місяців, а саме:
- заборонити судом та надати обмежувальний припис кривднику ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вести листування, телефонні переговори та у будь-який спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв'язку з дитиною ОСОБА_1 , заявником та законним представником, його родиною та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб;
- взяти на профілактичний облік кривдника ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для проведення з ним профілактичної роботи та направити кривдника ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на проходження програми для кривдників.
Під час розгляду даної цивільної справи заявник ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просить винести окрему ухвалу та направити до Московського ВП ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо проведення досудового слідства відносно посадових осіб 129 відділення Укрпошти, в діях яких, як він підозрює, вбачається службова недбалість тощо.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на адресу ОСОБА_1 протягом тривалого часу не надходять повістки, ухвали, процесуальні документи, що позбавляє заявника доступу до правосуддя, порушує його права на судовий захист, формування правової позиції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання та викладені в ньому доводи.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вважає клопотання такими, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Згідно ч. 11 ст. 262 ЦПК України, окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З доводів клопотання ОСОБА_1 суд позбавлений можливості з достатнім ступенем достовірності та доведеності встановити наявність ознак кримінального правопорушення в діях посадових осіб відділення № 129 АТ «Укрпошта», зокрема невиконання або неналежне виконання службовими особами своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.06.2006 року зазначав, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені в тому числі такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Таким чином, вирішення питання щодо зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відноситься до виключної компетенції слідчого судді та може бути реалізовано виключно в межах процедури кримінального судочинства, тобто судочинства, що здійснюється за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Суд в межах розгляду заяви позбавлений можливості вирішувати питання щодо внесення відомості до ЄРДР, оскільки вказане питання повинно вирішуватись виключно в межах кримінального провадження слідчим суддею суду першої інстанції.
Відповідно, в розумінні ст. 6 вказаної вище Конвенції виключно слідчий суддя є судом, встановленим законом для розгляду даної категорії справ.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали згідно вказаного вище клопотання ОСОБА_1 .
Одночасно суд роз'яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутись з заявою про кримінальне правопорушення, яке за його доводами вчинене посадовими особами відділення № 129 АТ «Укрпошта», до відповідного органу досудового розслідування, а в разі невнесення відомостей за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань - оскаржити зазначену бездіяльність в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме главою 26 вказаного Кодексу.
Керуючись ст. 2, 258-261, 262, 353 ЦПК України, -
У задоволенні клопотанні ОСОБА_1 та постановлення окремої ухвали щодо внесення Московським ВП ГУНП в Харківській області відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо проведення досудового слідства відносно посадових осіб відділення № 129 АТ «Укрпошта» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя Крівцов Д.А.