Справа № 643/17295/20
Провадження № 2-н/643/4667/20
про відмову у видачі судового наказу
04.12.2020 року суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію, -
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі-заявник) звернулось до Московського районного суду м. Харкова до ОСОБА_1 (далі - боржник) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію за період з 01.01.2019 р. по 31.10.2020 р. у розмірі 12 890, 55 грн.
Розглянувши подану приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Частиною 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено що, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Приписи ч. 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України є спеціальною нормою, якою встановлена окрема імперативна підстава для відмови у видачі судового наказу, що не суперечить положенням ст. 162 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки йдеться не про порушення правил підсудності (п. 9 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України), а про неможливість отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника (фізичної особи).
Частинами 4-8 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України передбачено дії суду для визначення підсудності заяви про видачу судового наказу.
Так, суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
На виконання вимог вказаної статті судом було зроблено відповідний запит для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи - боржника ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманої судом, боржник ОСОБА_1 за адресою, вказаною в заяві - АДРЕСА_1 , зареєстрованим не значиться.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 Цивільного процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Тобто, в даному випадку законодавцем встановлено, що стягувач (встановивши інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника) не позбавлений можливості звернутись до суду з повторною заявою про видачу судового наказу або з позовною заявою в порядку спрощеного провадження.
Також, судом враховується і те, що без встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи - боржника, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України щодо надсилання судового наказу боржнику, що в свою чергу призвело б до неможливості набрання судовим наказом законної сили (ч. 1 ст. 172 Цивільного процесуального кодексу України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 164 Цивільного процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 163, 165, 166, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 (далі - боржник) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію за період з 01.01.2019 р. по 31.10.2020 р. у розмірі 12 890, 55 грн.
2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 15.5. ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя Н.В. Новіченко