справа № 399/878/20
провадження № 2-н/399/86/2020
25 листопада 2020 року смт Онуфріївка Кіровоградська область
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 11182,49 грн. та судовий збір.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що за умовами договору постачання природного газу побутовим споживачам, заявником було здійснено постачання боржнику природного газу, який вона отримувала та використовувала для власних потреб. Разом з тим, боржник не в повному обсязі сплачувала нараховані суми за спожитий природний газ, що свідчить про неналежне виконання нею своїх зобов'язань.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу та додані до неї копії документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, приходжу до висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення із боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
За змістом пунктів 4, 5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (пункти 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Суддею встановлено, що в заяві про видачу судового наказу заявник зазначає про те, що в період із листопада 2018 року по липень 2020 року (включно) ним було поставлено природний газ на загальну суму 11182,49 грн. (з урахуванням проплат боржника станом на дату подачу цієї заяви), вартість якого боржником ОСОБА_1 не сплачена.
На обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на: 1) постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», згідно якої договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України; 2) Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, відповідно до яких акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та (або) факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» та вноситься до особового рахунку споживача); 3) роздруківку «Фінансовий стан» по рахунку № 204701633 боржника ОСОБА_1 про наявність в неї заборгованості в сумі 11182,49 грн.; 4) вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу боржника вимоги за вих. №119/101-2541/204701633 від 27.07.2020 року про сплату заборгованості за спожитий газ в сумі 11127,01 грн., яка залишилась незадоволеною.
Разом з тим, за змістом п.2 Розділу ІІІ «Правил постачання природного газу» (далі-Правил), затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типового договору), разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Разом з тим, примірника підписаної боржником заяви-приєднання, повернутої постачальнику, яка б свідчила про приєднання ОСОБА_1 до умов договору постачання природного газу споживачам, заявником суду надано не було, як не надано і жодних підтверджуючих доказів сплати споживачем ОСОБА_1 рахунку заявника (постачальника) за поставлений природний газ, що могло б свідчити фактом згоди споживача про приєднання до умов договору, а додана до заяви роздруківка з особового рахунку - фінансового стану боржника лише фіксує розмір заборгованості, визначений заявником, та жодним чином не може оцінюватися, як така, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Тобто, надана представником заявника роздруківка «Фінансовий стан», а саме розділ «Оплати» не містить жодних ідентифікуючих даних платника. Інших доказів, які б підтверджували сплату споживачем, саме ОСОБА_1 , коштів на рахунок постачальника за поставлений природний газ, заявником не надано. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити договірні правовідносини заявника стосовно постачання газу боржнику. Інших доказів, які б підтверджували про сплату споживача, саме ОСОБА_1 коштів на рахунок постачальника за поставлений природний газ, заявником не надано. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити договірні правовідносини заявника стосовно постачання газу боржнику. Крім того, суд звертає увагу на те, що в графі "Інформація по рахунку" зазначено про кількість людей-3, які є споживачами природного газу за адресою АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, посилання заявника на акцептування боржником ОСОБА_1 публічного договору постачання природного газу шляхом оплати (в тому числі часткової) вартості спожитого газу, не приймаються судом до уваги, оскільки обставина оплати боржником, як споживачем, вартості природного газу, не підтверджена заявником належними та допустимими доказами.
Також суддею враховується, що відповідно до п.21 Розділу ІІІ Правил побутовий споживач має право на отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), порядок плати за спожитий природний газ, права та обов'язки постачальника та побутового споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і побутовим споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником, дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання та іншу інформацію відповідно до договору постачання природного газу.
Разом з тим, представником заявника не було додано до заяви про видачу судового наказу письмових доказів направлення споживачу ОСОБА_1 письмової вимоги №119/101-2541/204701633 від 27.07.2020 року про сплату заборгованості за спожитий газ в сумі 11127,01 грн. та відповідно отримання нею вказаної вимоги або причини не вручення її останній.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за поданою заявою, оскільки заявником не надано доказів, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою в порядку, вставленому цим розділом, після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 95, 161, 163, п.1 ч.1 ст. 165, 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається в порядку визначеному п.п.15.5 п.15 РозділуХІІІПерехідні положення ЦПК України.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області В.В. Шульженко