Справа № 214/5311/20
1-кп/214/896/20
23 листопада 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040750000904 від 10.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 п.6 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,
сторони та інші учасники судового провадження: прокурор - ОСОБА_6 , обвинувачений - ОСОБА_5 , захисник- ОСОБА_7 , представник потерпілого- ОСОБА_8 , -
встановила:
Прокурор надав клопотання про призначення провадження до судового розгляду та про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 на два місяці, оскільки на теперішній час ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не відпали, а саме: зважаючи на тяжкість злочину та суворість можливого покарання у вигляді довічного позбавлення волі існує реальна загроза, що він може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності за скоєння злочину, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також продовжити злочину діяльність, вчинивши інше кримінального правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, тому вважає, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти клопотання прокурора.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія судді враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства чи суду.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки сім'ї не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, не працює, тобто не має офіційного джерела доходів, ніде не зареєстрований та фактично не має постійного місця проживання. Крім того, раніше судимий, тобто вчинив даний злочин не відбувши іншого покарання, в період іспитового строку.
Крім того, колегія суддів вважає наявними наступні ризики, а саме те, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватись від суду, незаконно впливати на показання свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначене вказує на необхідність продовження строку обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.
Виходячи із встановлених обставин, враховуючи інші дані щодо особи ОСОБА_5 , при продовженні даного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.
Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що прокурором доведені обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а отже наявні підстави та доцільність продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою строком на шістдесят днів.
За вище вказаних обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 110, 314-317, 369, 371 КПК України, -
ухвалила:
Клопотання прокурора -задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 п.6 ст.115, ч.4 ст.187 КК України строком на шістдесят днів до 21 січня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж семиденного строку із дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3