Справа № 464/1032/20
пр.№ 2/464/718/20
16.11.2020 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Комарницька Р.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання особи такою,яка втратила право користування квартирою,-
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона проживає у вказаній квартирі, в якій, окрім неї, зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та відповідач ОСОБА_3 . Остання не проживає у квартирі тривалий час, що підтверджується актом ЛКП «Старий Сихів», не оплачує житлово-комунальні послуги, її особистих речей в квартирі немає, оскільки вона фактично проживає за межами України, де створила нову сім'ю. Квартиру вона залишила добровільно, жодних перешкод у користуванні даною квартирою її ніхто не чинив.Вважає, що відповідачка, у зв'язку з наведеним та на підставі ст.ст.71,72 Житлового кодексу УРСР втратила право користування квартирою.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні змісту такого, просив позов задоволити, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, хоча згідно з ст.130 ЦПК України належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 71 Житлового кодексу встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 цього ж кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 (квартиронаймач), Жураківська - ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_5 (внук) та відповідач ОСОБА_3 (донька) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 28,26 кв.м, що підтверджується довідкою №1377 від 19.12.2019 р. ЛКП «Старий Сихів».
Як вбачається з акту комісії ЛКП «Старий Сихів» від 18.12.2019 р. ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі з 2011 року.
Окрім цього, факт непроживання відповідача за вищевказаною адресою підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , допитаних у судовому засіданні. Будь-яких поважних причин непроживання відповідачки, які б давали підставу для продовження строку збереження права на користування спірною квартирою, судом не встановлено.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не проживаючи у спірній квартирі понад встановлений законом строк збереження права користування ним, без поважних причин втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 , а тому позов підлягає задоволенню .
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840 грн. 40 коп.
На підставі ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 130, 137, 141, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
позов задоволити. Визнати ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 840 грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2020 року.
Головуюча