іменем України
07 грудня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/9138/20
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1364/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Бечка Є.М., Шитченко Н.В.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (суддя Логвіна Т.В.), постановлену у м.Чернігів, повний текст ухвали складено 13 жовтня 2020 року,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 14.08.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрованого за номером 17062, про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 20 997,51 грн, таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що нотаріус не переконався у безспірності існування заборгованості, чим порушив основну вимогу для складання виконавчого напису. За доводами ОСОБА_1 , нотаріус не мав законних підстав вчиняти виконавчий напис на такому документі як Анкета або заява-договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Позивач посилається, що незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус Горай О.С. вчинив виконавчий напис на Анкеті та Заяві-договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який нотаріально не посвідчений, не забезпечений іпотекою і взагалі не є кредитним договором. Також ОСОБА_1 вказує, що минув строк вчинення виконавчого напису.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2020 року справу передано за підсудністю на розгляд Дніпровського районного суду м.Києва. Ухвалу мотивовано тим, що виконавчий напис нотаріуса перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва, тобто місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є м.Київ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до Деснянського районного суду м.Чернігова. Апеляційна скарга мотивована тим, що позовна заява була подана за правилами альтернативної підсудності згідно з ч.12 ст.28 ЦПК України - за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса. Позивач вважає, що в розумінні ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна. За доводами ОСОБА_1 , адреса його місця проживання знаходиться на території Деснянського району м.Чернігова, отже позовна заява має бути розглянута саме Деснянським районним судом м.Чернігова.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
По справі встановлено, що 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за №17062 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 0935/116382-ZP від 21 листопада 2013 року, укладеним з АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості за Кредитним договором 0935/116382-ZP від 21 листопада 2013 року (а.с.14). Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 11 березня 2020 року, сума заборгованості складає 20 347,51 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. від 09 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису (а.с.15), а постановою від 18 вересня 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.8).
ОСОБА_1 подав позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, до Деснянського районного суду м.Чернігова, посилаючись на обґрунтування визначеної ним підсудності на ч.12 ст.28 ЦПК України.
За загальним правилом частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
ОСОБА_1 використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова за місцем реєстрації свого проживання у Деснянському районі м.Чернігова.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19, які в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховувати апеляційний суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 11 лютого 2003 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта (а.с.18 зворот). Відомості про те, що позивач був зареєстрований або проживав за адресою: АДРЕСА_2 , як то зазначено у виконавчому написі, постановах про відкриття виконавчого провадження і про звернення стягнення на заробітну плату, в матеріалах справи відсутні.
Отже, оскільки позов подано за місцем проживання позивача, що відповідає ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження та ч.12 ст.28 ЦПК України, помилковими є висновки суду першої інстанції, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місто Київ і що справу належить передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва.
У зв'язку з викладеним, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача вартість витрат на правову допомогу.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Виходячи з положень ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Враховуючи, що на даний час позовні вимоги ОСОБА_1 є нерозглянутими, його клопотання про стягнення вказаних витрат на даній стадії розгляду справи не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 379 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на правову допомогу відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: