іменем України
07 грудня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 741/1042/18
Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/770/20
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Носівська районна державна адміністрація Чернігівської області
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області у складі судді Киреєва О.В. від 27 лютого 2020 року, місце постановлення ухвали м.Носівка у справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження, в якому просила скасувати розпорядження №535 Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 11.12.2017 року про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі в частині нарахування збитків ОСОБА_1 в розмірі 622 441 грн. 10 коп. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що 02.01.2015 року між нею та ПП "Земля і воля Агро" було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого нею було передано ПП "Земля і воля Агро" у користування, з подальшим продажем, належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення, а саме: контрольно-пропускний пункт, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Б ; прохідну, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-В ; обмінний пункт, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Г ; контору, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Д ; будівлю майстерні СТОА, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Е ; склад автомобільних запчастин, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського, 1-Ж ; цех для зборки с/г машин, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-З ; склад матеріальних цінностей, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-І ; склад мінеральних добрив, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського, 1-М ; мийку, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Н ; приміщення кузні, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-О ; котельню, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-П ; майстерню столярну, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Р ; ангар арочний, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-С . Відповідно до умов даного договору, ОСОБА_1 була зобов'язана виготовити технічну документацію, з присвоєнням кадастрового номера земельній ділянці, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно. 28.02.2012 року рішенням п'ятнадцятої сесії шостого скликання Носівської міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду по вул.Коцюбинського,1-Б , орієнтовною площею 0,1480 га; по вул.Коцюбинського,1-В , орієнтовною площею 0,1279 га; по вул.Коцюбинського,1-Г , орієнтовною площею 0,3586 га; по вул.Коцюбинського,1-Д , орієнтовною площею 0,1642 га; по вул. Коцюбинського,1-Е , орієнтовною площею 0,6338 га; по вул. Коцюбинського,1-Ж , орієнтовною площею 0,2316 га; по вул.Коцюбинського,1-З , орієнтовною площею 0,4585 га; по вул. Коцюбинського,1-І , орієнтовною площею 0,6620 га; по вул. Коцюбинського ,1-М, орієнтовною площею 0,2648 га; по вул. Коцюбинського,1-Н , орієнтовною площею 0,2768 га; по вул. Коцюбинського,1-О , орієнтовною площею 0,1168 га; по вул.Коцюбинського,1-П , орієнтовною площею 0,0806 га; по вул.Коцюбинського,1-Р , орієнтовною площею 0,1262 га; по вул.Коцюбинського,1-С , орієнтовною площею 0,8666 га. Строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становив 1 рік. Позивач зазначала, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в м.Носівка Чернігівської області по вул.Коцюбинського,1-Б , 1-В , 1-Г , 1-Д , 1-Е , 1-Ж , 1-З , 1-І , 1-М, 1-Н, 1-О, 1-П , 1-Р, 1-С неодноразово направлявся до Носівської міської ради Чернігівської області, але щоразу повертався з відмовою у його затвердженні. При цьому, позивач стверджувала, що вона здійснювала всі необхідні дії щодо визначення розміру земельних ділянок, присвоєння їм кадастрових номерів та намагалась виконати вимоги договору оренди від 02.01.2015 року. 14.12.2017 року на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога №02-32/3667 Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо сплати розміру збитків, завданих власнику землі або землекористувачу за період з 28.10.2014 року по 27.10.2017 року в розмірі 622 441 грн. 10 коп. Позивач вказувала, що 26.02.2018 року вона звернулась до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області з проханням надати повідомлення про розмір збитків, завданих власнику землі або землекористувачу, розрахунок збитків, розпорядження та акт комісії, але зазначені документи їй не були надані. Позивач зазначала, що вона не використовувала земельні ділянки територіальної громади Носівської міської ради Чернігівської області, оскільки вона не розпоряджалась та не володіла ними, але комісія при визначенні збитків на вказані обставини не звернула уваги. На думку позивача ОСОБА_1 , при визначенні розміру збитків, складенні відповідного акту та затвердженні акту комісії розпорядженням №535 від 11.12.2017 року Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області, комісія у десятки разів завищила розмір земельних ділянок для нарахування збитків, що в подальшому призвело до порушення матеріального права позивача. При цьому, комісія не визначала розміру земельних ділянок на місцевості, які нібито ОСОБА_1 використовує без правовстановлюючих документів, не обстежувала їх фактичного розміру. У зв'язку зі зміною ставок оподаткування земельних ділянок, ОСОБА_1 не спроможна сплачувати розмір орендної плати відповідно до орієнтовних площ земельних ділянок, які зазначені у рішенні Носівської міської ради від 28.02.2012 року, і тому виготовлення технічної документації із землеустрою на право оренди земельних ділянок Носівської міської ради Чернігівської області виходило з іншого розміру землекористування, але комісія при нарахуванні збитків не прийняла до уваги вказаних обставин. Позивач стверджувала, що до цього часу з різних підстав технічна документація із землеустрою не затверджена та не визначено розмір земельних ділянок. За даних обставин, ОСОБА_1 у вимогах заявленого позову просила скасувати розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області №535 від 11.12.2017 року ''Про затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі'' в частині нарахування збитків ОСОБА_1 в розмірі 622 441 грн. 10 коп.
Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 27.02.2020 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження, на підставі п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 27.02.2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27.02.2020 року постановлена судом з порушенням норм матеріального і процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги тих обставин, що згідно висновку Київського НДІ судових експертиз від 19.09.2019 року, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівель, об'єктів нерухомого майна, власником яких є позивач, становить 15594,2 м2 або 1,5594 га. При цьому, актом комісії Носівської районної державної адміністрації від 11.12.2017 року встановлено розмір вказаної земельної ділянки - 4,5164 га. Доводи апеляційної скарги стверджують, що розмір земельної ділянки комісією визначався орієнтовно, кадастровий номер даній земельній ділянці під будівлями не присвоювався, договір про використання земельної ділянки не укладався, і за даних обставин, виникли кондикційні зобов'язання, а таму відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що основою спору між ОСОБА_1 та відповідачем є оскарження акту комісії про Носівської районної державної адміністрації про встановлення розміру земельної ділянки (у завищеному розмірі площі), на яку в подальшому нарахували збитки, при цьому відповідач необґрунтовано прийняв оскаржуване позивачем розпорядження №535 від 11.12.2017 року. Доводи апеляційної скарги стверджують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27.02.2020 року у даній цивільній справі про закриття провадження у справі, фактично призводить до втрати доказу, який міг би бути використано позивачем при розгляді іншої цивільної справи №741/456/18.
У відзиві на апеляційну скаргу Носівська районна державна адміністрація Чернігівської області просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтовану ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 27.02.2020 року.
В судове засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.214,216,217), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційного суду є 07.12.2020 року.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області №535 від 11.12.2017 року "Про затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі", на підставі статей 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 156,157 Земельного Кодексу України, "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, було затверджено акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 11.12.2017 року, щодо земельних ділянок в адміністративних межах Носівської міської ради, що знаходяться за адресою: м.Носівка, вул.Коцюбинського,1-Б, 1-В , 1-Г , 1-Д , 1-Е , 1-Ж , 1-З , 1-І , 1-М , 1-Н , 1-О , 1-П , 1-Р , 1-С , які заподіяно ОСОБА_1 (а.с.9).
З акту визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 11.12.2017 року (а.с.7-8) вбачається, що комісія із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створена відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 09.10.2017 року №438 ''Про внесення змін до складу консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів райдержадмінінстарції'', встановила розмір збитків, завданих ОСОБА_1 власнику землі, який становить 622 441 грн. 10 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, а саме, контрольно-пропускний пункт, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського, 1-Б ; прохідна, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-В ; обмінний пункт, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Г ; контора, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського, 1-Д ; будівля майстерні СТОА, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Е ; склад автомобільних запчастин, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Ж ; цех для зборки с/г машин, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-З ; склад матеріальних цінностей, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-І ; склад мінеральних добрив, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-М ; мийка, що знаходиться за адресою: м. Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Н ; приміщення кузні, що знаходиться за адресою: м. Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-О ; котельня, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-П ; майстерня столярна, що знаходиться за адресою: м. Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Р ; ангар арочний, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського, 1-С .
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2015 року (а.с.10-11), ОСОБА_1 передала Приватному підприємству "Земля і воля Агро" у користування, з подальшим продажем, належні їй нежитлові приміщення, а саме, нежитлові будівлі контрольно-пропускного пункту, розташованого за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Б ; прохідну, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-В ; обмінний пункт, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Г ; контору, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Д ; будівлю майстерні СТОА, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Е ; склад автомобільних запчастин, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Ж ; цех для зборки с/г машин, що знаходиться за адресою: м. Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-З ; склад матеріальних цінностей, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-І ; склад мінеральних добрив, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-М ; мийку, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-Н ; приміщення кузні, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-О ; котельню, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-П ; майстерню столярну, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул. Коцюбинського,1-Р ; ангар арочний, що знаходиться за адресою: м.Носівка Чернігівської області, вул.Коцюбинського,1-С .
Оскаржуваною ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 27.02.2020 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження, на підставі п.1 ч.1 статті 255 ЦПК України.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 27.02.2020 року, суд першої інстанції зазначив, що повноваження відповідача у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі розпорядження райдержадміністрації. Такі збитки відшкодовуються у добровільному або в судовому порядку і, в разі судового вирішення спору, правильність їх обчислення перевіряє суд. При цьому, суд першої інстанції вказав, що вищезазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11.02.2019 року в справі №922/391/18 та від 11.06.2019 року у справі №922/551/18, відповідно до яких для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з'ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об'єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою, які відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, повинні враховувати суди при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. За даних обставин, суд першої інстанції вважав, що оскаржуване розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області не створює правових наслідків для ОСОБА_1 , а тому не може порушувати її права чи інтереси, що, у свою чергу, унеможливлює заявлення позовних вимог про скасування такого розпорядження в порядку не лише адміністративного, а й іншого виду судочинства. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року в справі № 826/1773/18. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у ній підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що висновки оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.02.2020 року не узгоджуються із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.02.2020 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги тих обставин, що згідно висновку Київського НДІ судових експертиз від 19.09.2019 року, розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівель, об'єктів нерухомого майна, власником яких є позивач, становить 15594,2 м2 або 1,5594 га. При цьому, актом комісії Носівської районної державної адміністрації від 11.12.2017 року встановлено розмір вказаної земельної ділянки - 4,5164 га. Доводи апеляційної скарги стверджують, що розмір земельної ділянки комісією визначався орієнтовно, кадастровий номер даній земельній ділянці під будівлями не присвоювався, договір про використання земельної ділянки не укладався, і за даних обставин, виникли кондикційні зобов'язання, а таму відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не прийняв до уваги тих обставин, що основою спору між ОСОБА_1 та відповідачем є оскарження акту комісії про Носівської районної державної адміністрації про встановлення розміру земельної ділянки (у завищеному розмірі площі), на яку в подальшому нарахували збитки, при цьому відповідач необґрунтовано прийняв оскаржуване позивачем розпорядження №535 від 11.12.2017 року. Доводи апеляційної скарги стверджують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27.02.2020 року у даній цивільній справі про закриття провадження у справі, фактично призводить до втрати доказу, який міг би бути використано позивачем при розгляді іншої цивільної справи №741/456/18.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.02.2020 року, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ч.1 статті 2 ЦПК України, яка регламентує завдання та основні засади цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Виходячи із правового аналізу вищезазначених норм права, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Приписами ч.2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 157 Земельного Кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 у вимогах заявленого позову просила скасувати розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області №535 від 11.12.2017 року ''Про затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі'' в частині нарахування збитків ОСОБА_1 в розмірі 622 441 грн. 10 коп.
З врахуванням норм права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у оскаржуваній ухвалі від 27.02.2020 року, що стосовно відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі розпорядження відповідача. Оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №826/1773/18, провадження №11-68апп19, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 27.02.2020 року дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що оскаржуване розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області не створює правових наслідків для ОСОБА_1 , а тому, не може порушувати її права чи інтереси, що унеможливлює розгляд таких позовних вимог в порядку не лише цивільного, а й іншого виду судочинства.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову до Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області №535 від 11.12.2017 року ''Про затвердження акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі'' в частині нарахування збитків ОСОБА_1 в розмірі 622 441 грн. 10 коп., сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
При цьому необхідно зазначити, що аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №501/463/15-а, провадження №11-1154апп18, від 23.01.2019 року у справі №822/3345/17, провадження №11-985апп18, від 03.07.2019 року у справі №823/2491/18, провадження №11-331апп19.
Враховуючи вищенаведене, висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.02.2020 року про закриття провадження у даній справі, є правильним.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі ''Перетяка та Шереметьєв проти України'').
Приймаючи до уваги наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.02.2020 року про закриття провадження у даній справі,оскільки вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 27.02.2020 року - залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 07.12.2020 року.
Головуючий: Судді: