Провадження № 11-кп/4820/606/20
Справа № 671/1860/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240110000103, за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року,
Цим вироком щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиська Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , неодруженого, з неповною вищою освітою, не працює, не має судимостей,
частково затверджено угоду про примирення, укладену 23 липня 2020 року між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019240110000103 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Цивільний позов ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства Страхова Група «ТАС» та ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведені експертизи в сумі 5 454,17 грн.
Вирішено питання речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду, 02 квітня 2019 року близько 05 год 40 хв ОСОБА_7 у порушення вимог п.п.2.1.(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 України (далі по тексту - ПДР), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем марки «VAZ» моделі 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Музейній у м. Волочиську Хмельницької області, поблизу багатоквартирного житлового будинку № 68, у напрямку від центра міста до залізничного переїзду по вул. Фридрихівській, у порушення вимог п.п.1.5., 2.3. (б, д), 10.1., 11.1., 11.3., 12.1., 12.2., 12.3. ПДР, створюючи своїми діями небезпеку іншим учасникам руху, діючи легковажно і самовпевнено, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, втратив здатність постійно та безпечно контролювати рух транспортного засобу, поблизу будинку № 31 по вул. Музейній допустив неуважність та не переконався у безпечності власних дій під час зміни напрямку руху, не врахував ширини проїзної частини, габаритів транспортного засобу, на заокругленій вліво ділянці автодороги виїхав на смугу зустрічного руху, після появи в полі зору пішохода ОСОБА_9 своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та допустив наїзд на вищевказаного пішохода, яка йшла по лівому краю проїзної частини дороги у попутному напрямку.
У результаті наїзду пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки та перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відломків, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №45 від 27 травня 2019 року за своїм характером є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я та крововиливів в обох навколоочних ділянках, рваної рани в ділянці кута верхньої повіки лівого ока, рваної рани носа, рваної рани нижньої губи та підборіддя, контузії обох очей легкого ступеня, струсу головного мозку, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, розколу коронкової частини 1-го зуба на верхній щелепі зліва, які згідно з цим же висновком експерта за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.
23 липня 2020 року між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участі захисника обвинуваченого та представника потерпілої в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471, 473, 474 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до угоди про примирення ОСОБА_9 та ОСОБА_7 дійшли згоди щодо:
- формулювання обвинувачення. При цьому сторони угоди погодили, що вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з порушенням ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху та спричиненням потерпілій тілесних ушкоджень;
- кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.286 КК України;
- наявності двох пом'якшуючих покарання обставин, а саме: добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину;
- наявності лише однієї обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , - вчинення злочину щодо особи похилого віку. Згідно висновків експерта № 805 та № 807 обвинувачений ОСОБА_7 на момент вчинення ДТП не перебував у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів;
- узгодженого покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами;
- згоди сторін на призначення вищевказаного покарання;
- наслідків укладення, затвердження і невиконання угоди, передбачених ст.ст. 473, 394, 476 КПК України.
Крім того, обвинувачений та потерпіла визначили в угоді, що розмір шкоди заподіяної ОСОБА_9 становить 42 000,00 грн, в тому числі: 17 911,76 грн матеріальна шкода та 24 088,00 грн моральна шкода. Обвинувачений ОСОБА_7 під час досудового розслідування даного кримінального провадження добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_9 12 000,00 грн. У ході судового розгляду даної кримінальної справи ОСОБА_7 добровільно відшкодовано ОСОБА_9 30 000,00 грн. Потерпіла ОСОБА_9 відмовляється від решти позовних вимог, а саме: 75 912,00 грн моральної шкоди, а також від стягнення будь-яких витрат на правову допомогу по даній справі.
Потерпіла ОСОБА_9 заявляла, що з моменту підписання цієї Угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних претензій, але виключно майнових та немайнових, до обвинуваченого ОСОБА_7 з приводу інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні №12019240110000103. Обвинувачений ОСОБА_7 не зобов'язаний вчиняти на користь потерпілого жодних дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди.
Указана угода про примирення подана до суду стороною захисту під час судового розгляду справи 23 липня 2020 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просив вирок Волочиського районного суду від 23 липня 2020 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким затвердити угоду про примирення, укладену 23 липня 2020 року між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019240110000103 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Уважав, що вирок суду першої інстанції ухвалений з істотними порушеннями норм процесуального права, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Звертав увагу, що суд не погодився з позицією сторін угоди в частині незастосовування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та призначив ОСОБА_7 суворіше покарання.
Зазначав, що зміст угоди від 23 липня 2020 року про примирення між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 не суперечить інтересам суспільства. У ній повною мірою забезпечено баланс інтересів учасників примирення для цілей норм ч.3 ст.469 і п.7 ст.474 КПК.
Таким чином, у частині призначення покарання на підставі угоди, визначення його виду та розміру суд не має дискреції, він може або затвердити або відмовити у її затвердженні.
Отже, у Волочиського районного суду Хмельницької області не було жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, часткового затвердження угоди та призначення додаткового покарання, яке не було узгоджене сторонами угоди.
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок Волочиського районного суду від 23 липня 2020 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Уважав, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Зазначав, що суд першої інстанції неправомірно виключив з обвинувачення обтяжуючу обставину злочину вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Разом із тим, затверджуючи угоду про примирення суд не врахував, що вона не відповідає вимогам п.1 та2 ч.7 ст.274 КПК України, на що зверталася увага прокурора під час судового розгляду.
Окрім того, вирок ухвалено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки судом призначено обвинуваченому покарання, суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з узагальненим викладом змісту судового рішення та доводів апеляційних скарг; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали свою апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів та заперечили проти апеляційної скарги прокурора; прокурора ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги та на часткове підтримання доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 ; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, колегією суддів установлено, що при розгляді даного кримінального провадження та постановленні вироку місцевим судом вказаних вимог закону повною мірою не дотримано.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зокрема, колегією суддів не переглядається питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Так, згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод , як угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Як зазначено у ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Згідно зі ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання, тобто часткове затвердження угоди не передбачено.
Усупереч цьому суд першої інстанції при ухваленні вироку частково затвердив угоду про примирення, укладену 23 липня 2020 року між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019240110000103, визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначив йому основне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн.
Окрім цього, суд самостійно вийшов за межі укладеної угоди і призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, тобто призначив неузгоджене сторонами покарання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в частині призначення покарання на підставі угоди, визначення його виду та розміру, суд не має дискреції, він може або затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.
Щодо доводів захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення, часткового затвердження угоди та призначення додаткового покарання, яке не було узгоджене сторонами угоди, їх слід також вважати обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З наведеного вбачається, що при розгляді цього кримінального провадження суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону щодо прийняття судового рішення за наслідками розгляду угоди про примирення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Тому відповідно до ст.ст.412, 415 КПК України вирок слід скасувати й призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Водночас підстави для ухвалення нового вироку, про що ставилося питання в апеляційній скарзі захисника, відповідно до положень ст.ст.420, 421 КПК України відсутні
З огляду на викладене, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 слід задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити повністю, вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути порушення вимог кримінального процесуального закону, які стали підставами для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду, повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, перевірити угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону, перевірити всі доводи поданих апеляційних скарг, надати їм належну правову оцінку та із врахуванням всіх обставин ухвалити вмотивоване, законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити повністю.
Вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4