Провадження № 11-кп/4820/580/20
Справа № 686/10256/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 3 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240250000445 від 06.09.2019 року за апеляційною скаргою обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 27.03.2014 Хмельницьким міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України на 100 годин громадських робіт;
- 26.01.2015 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185 КК України на 3 міс. арешту;
- 27.08.2015 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 2 місяці 10 днів позбавлення волі,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня вступу вироку в законну силу, зараховано в строк покарання час перебування під вартою з 13.04.2020 до дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 653,80 грн.
Вирішено питання речових доказів на підставі ст.100 КПК України.
За вироком суду, 03 вересня 2019 року, близько 10 год., ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, залізши через паркан домогосподарства АДРЕСА_2 , шляхом відкривання дверей ключем, проник до житлового будинку, звідки умисно, таємно, повторно, викрав грошові кошти в розмірі 1011 грн. та електричну пилу "Макіта" моделі "UC4020F", вартістю 3499,80 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4510,80 грн.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Уважає, призначене судом першої інстанції, покарання занадто суворим, просить врахувати, в силу ст. 66 КК України, пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття, повне визнання вини у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди потерпілому, а також перебування на обліку в Хмельницькому тубдиспансері.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Подія злочину, доведеність винуватості обвинуваченого у його вчиненні кримінально-правова оцінка діянь ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку, в цій частині не оскаржувались.
Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання вимогам закону внаслідок суворості, то вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, судом враховані фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного, а також пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.
Зокрема, враховані такі пом'якшуючі покарання обставини, як щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_7 характеризується негативно, страждає наркоманією, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, та, через невеликий проміжок часу, після відбуття покарання за попереднім вироком суду, вчинив нове кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, що характеризує його як особу, схильну до протиправних проявів, і це дало підстави суду вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
Таким чином, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_7 мінімальне покарання, у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч.3 ст.185 КК України, дотримався вимог статей 65 - 67 цього Кодексу.
Призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим, як про це зазначено в його апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
Посилання апелянта на те, що він вину визнав, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, не є підставою для зміни вироку та призначення йому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, із застосуванням положень ст. 69 КК України, оскільки при призначенні покарання ці обставини судом першої інстанції були враховані.
Відповідно до вимог ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Колегія суддів, уважає що підстав для пом'якшення ОСОБА_7 покарання та призначення його, із застосуванням ст. 69 КК України немає, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, який вчинив вказане кримінальне правопорушення через невеликий проміжок часу після засудження, його за аналогічний злочин проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та підвищену небезпеку для суспільства.
Відтак, призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим колегія суддів не знаходить.
Інших порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголосити о 16 год. 00 хв. 07 грудня 2020 року.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4