Справа № 607/19261/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/368/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
07 грудня 2020 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2020 року,-
встановила:
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2020 року задоволено клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме:
- два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;
- посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 ;
- страховий поліс серії АР/0801272;
- повідомлення про ДТП на 3 -х аркушах;
- свідоцтво про закінчення закладу із підготовки водіїв ОСОБА_8 ;
- мобільний телефон марки “Xiomi Redmi Pro”, який належить ОСОБА_8 ;
- автомобіль марки “Renault HR 385/18, д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 ;
- напівпричеп марки “TRAILOR”, SYY3CX, д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 ..
Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, можуть бути доказом і тимчасове обмеження прав на володіння та розпорядження власністю виправдане суспільним інтересом до встановлення істини у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати.
Посилається на те, що ОСОБА_8 не має відношення до кримінальних правопорушень, що розслідуються від 18.10.2019 року, 13.08.2019 року, 23.09.2020 року у кримінальному провадженні №12019210010003043. Зазначає, що його майно не використовувалося при їх вчиненні, тому арешт на майно накладено з порушенням ст. 132 КПК.
Апелянт вказує, що слідчим суддею не мотивовано рішення щодо віднесення майна до речових доказів.
Вважає, що накладення арешту на майно ОСОБА_8 є обмеженням його прав на володіння, користування та розпорядження ним.
Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, вказуючи, що участі в судовому засіданні в суді першої інстанції не приймали, а копію оскаржуваної ухвали отримали 19.11.2020 року.
ОСОБА_8 не з'явився в судове засідання апеляційної інстанції, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляцію, просить її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, дослідивши докази кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019210010003043 від 18 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 190, ч.1,2 ст. 255 КК України.
Як встановлено органами досудового розслідування, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 створив злочинну організацію, а також здійснює керівництво та координацію дій її учасників з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території України, в тому числі Тернопільської області, члени якої під приводом надання логістичних послуг із вантажних перевезень, шляхом обману та використання підроблених документів викрадають вартісні вантажі.
Так, 18 жовтня 2019 року до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від директора ПП “Патмос” ОСОБА_10 про те, що 30 вересня 2019 року в результаті використання на його думку завідомо підробленого документу, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_11 незаконно заволодів майном у вигляді металопрокату, яке було ввірено ПП “Патмос” на підставі договору від 01 січня 2019 року, чим завдав майнової шкоди вищевказаному підприємству на суму 430353,91 грн.
Окрім того, 23 вересня 2020 року ОСОБА_12 , в складі злочинної організації спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , в складі групи осіб за попередньою змовою, шляхом обману та зловживання довірою в м.Нікополі Дніпропетровської області, заволоділи металевою продукцією у вигляді труб сталевих безшовних насосно-компресорних з герметичним з'єднанням UPJ і муфти до них 73,02х5,51 мм, загальною масою 11,906 тонн, на загальну суму близько 637387,72 грн., спричинивши ТОВ “Космос” матеріальну шкоду на вказану суму.
Окрім того, 23 вересня 2020 року вказані вище особи, шляхом обману та зловживання довірою в м.Дніпро заволоділи фарбовою продукцією на загальну суму 208297,2 грн., спричинивши ФОП ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 208297,2 грн..
В ході досудового розслідування, 06 листопада 2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду проведено обшуки у житловому будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_8 та виявлено і вилучено два свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 ; страховий поліс серії АР/0801272; повідомлення про ДТП на 3-х аркушах; свідоцтво про закінчення закладу із підготовки водіїв ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки “Xiomi Redmi Pro”, який належить ОСОБА_8 , а також проведено обшуки автомобіля марки “Renault HR 385/18, д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 та напівпричепа марки “TRAILOR”, SYY3CX, д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 , та які теж вилучені.
07 листопада 2020 року постановою слідчого вищевказане майно визнане речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та приєднані до кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України обґрунтував сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.
З огляду на положення ч.1,2,3 ст.170 КПК України, майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, повинно арештовуватися, незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу на певне майно.
Враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні є підстави вважати, що речі, на які слідчий просив накласти арешт, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження цього майна як речового доказу, який необхідний для проведення слідчих дій від можливого його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, третіх осіб, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність того чи іншого майна до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_8 не має відношення до кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №12019210010003043 і що його майно не використовувалося при їх вчиненні, є необґрунтованим, оскільки відповідно до даних протоколів за результатами проведення НСРД -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01,05 жовтня 2020 року, які наявні в матеріалах провадження, особи, яким оголошено підозри ( ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ) в рамках кримінального провадження №12019210010003043, вели розмови про ОСОБА_8 , зокрема про придбання транспортного засобу та зареєструвати його на останнього, про посвідчення водія відповідних категорій на керування транспортними засобами та придбання майна, на яке буде видано техпаспорт.
Окрім цього, відповідно до даних протоколу огляду предмету від 11.11.2020 року у телефоні, який вилучено у ОСОБА_12 , виявлено повідомлення з номера телефону, яким користувався ОСОБА_9 , як був названий як “Рабочий”, з якого були відправлені фотокопії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на напівпричеп марки “TRAILOR”, д.н.з. НОМЕР_6 , та автомобіль д.н.з. НОМЕР_4 , на ім'я ОСОБА_8 , та посвідчення водія НОМЕР_7 на його ім'я.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.170 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, беручи до уваги, що обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження - існують правові підстави для арешту майна, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи, що адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_8 участі в судовому засіданні в суді першої інстанції не приймали, а копію оскаржуваної ухвали отримали 19.11.2020 року, то строк на апеляційне оскарження їм слід поновити, визнавши причини пропуску поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2020 року про накладення арешту на майно - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді