«03» грудня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2020 року у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ашхабад, Туркменістан, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
підозрюваний ОСОБА_6
захисник ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
У відношенні підозрюваного ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 грудня 2020 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати.
Винести нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням звернення до закладів охорони здоров'я.
На підставі ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки за першим викликом чи вимогою з'являтися до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися зі свого місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що висновок слідчого судді про наявність законних підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, є необґрунтованим.
Щодо обґрунтованості підозри апелянт зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні достатні дані, які б вказували на прямий умисел ОСОБА_6 на умисне вбивство потерпілого.
На думку захисника, тілесні ушкодження, які заподіяні потерпілому, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, та правильною є кваліфікація дій підозрюваного за ч. 2 ст. 125 КК України.
Щодо наявності ризиків, зазначених у клопотанні, апелянт вказує, що вони є недоведеними. Зазначає, що ризик переховування підозрюваного від правосуддя, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого покарання, а доказів на підтвердження того, що підозрюваний може впливати на свідків, в ухвалі не наведено.
Зазначає, що ОСОБА_6 протягом останніх 10 років проживає по АДРЕСА_1 зі свою дружиною ОСОБА_8 , з якою має трьох повнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, займається веденням підсобного господарства, що на думку захисника, свідчить про наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків.
Вказує, що перед затриманням, 13.09.2020 в с. Кандибине Новоодеського району, група осіб нанесла ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Зі слів ОСОБА_6 велику кількість ударів він отримував по голові.
Пояснює, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень, співробітники поліції доставляли ОСОБА_6 до КНП «Новоодеська центральна районна лікарня». За час перебування в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», стан здоров'я ОСОБА_6 значно погіршився, у нього почались судоми та виражені ознаки порушення мовлення (почав заїкатися). Зазначає, що ОСОБА_6 на даний час потребує негайного огляду лікарем невропатологом та проведення відповідного медичного обстеження, в іншому випадку є пряма загроза його здоров'ю та життю.
На думку захисника, достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за наступних обставин.
13.09.2020 р. приблизно о 19:30 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на літній площадці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходився ОСОБА_9 , які розпивали спиртні напої окремо один від одного. В цей час, між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 виник раптовий злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_6 пішов з літньої площадки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зайшовши до будинку та схопив кухонний ніж. Після цього ОСОБА_6 повернувся до літньої площадки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де тримаючи кухонний ніж у правій руці, підійшов впритул до ОСОБА_9 , та схопивши лівою рукою за шию останнього, замахнувшись правою рукою, намагався нанести удар ножем у район шиї, але не зміг цього зробити, оскільки його зупинив ОСОБА_10 , який знаходився поряд з ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_11 , продовжуючи діяти умисно, тримаючи ніж в правій руці, наніс перший удар, завдавши непроникаюче поранення в область грудної клітини спереду в районі серця, після чого наніс другий удар, завдавши не проникаюче поранення в район лівого плеча ОСОБА_9 , тим самим спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень.
ОСОБА_6 виконав таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений та затриманий очевидцями на місці вчинення злочину.
15.09.2020 р. ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області, ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з триманням в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», строк дії ухвали до 11.11.2020 р. включно.
06.11.2020 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному до 3 місяців - до 14.12.2020 р.
06.11.2020 р. слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 на 60 днів. В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому, з метою запобігання спробам ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого, які проживають в межах одного населеного пункту із підозрюваним; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені; вчинити інше кримінальне правопорушення, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено той факт, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені слідчим суддею під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 не зменшилися, хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих дій, і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, та вважав за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою, проте в межах строку досудового розслідування.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши надані судом матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке 14.09.2020 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150280000363.
14.09.2020 р. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, який відноситься до особливо тяжких злочинів.
Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.09.2020 р. відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.11.2020 р. включно.
Суд вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, підтверджується наступними доказами: даними протоколу огляду місця події від 13.09.2020 р.; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 14.09.2020 р.; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 14.09.2020 р.; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 14.09.2020 р.; даними виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6212/745 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого госпіталізовано з діагнозом колото-різана рана грудної клітини зліва та рана лівого плеча.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року, для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою.
Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Тому, з огляду на наведені рішення Європейського Суду з прав людини, доводи апелянта про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та зміни кваліфікації його дій на ч. 2 ст. 125 КК України, не можуть бути предметом розгляду під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, на обліку у лікарів не перебуває, є неодруженим, неповнолітніх дітей не має, не працює. Згідно з даними характеристики підозрюваного ОСОБА_6 , наданою Кандибінською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області, останній постійного місця проживання не має, незважаючи на проживання на території сільської ради з 2011 року, проживає за рахунок утримання підсобного господарства.
Слідчий суддя вірно вважав, що надані під час допиту за клопотанням сторони захисту показання свідка ОСОБА_8 щодо тривалого спільного проживання з підозрюваним у належному їй на праві власності житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не є такими, що свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який є з ОСОБА_8 розлученим, не працевлаштованим, неповнолітніх дітей не має.
Тому є слушними викладені в клопотанні слідчого доводи про те, що у разі обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає позбавлення волі строком від 7 до 15 років; незаконно впливати на свідків та потерпілого, які проживають в межах одного населеного пункту із підозрюваним; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується не вперше. Слідчий суддя вважав доведеними вказані ризики.
Разом з тим, слідчий суддя вважав безпідставними твердження слідчого та прокурора щодо можливості підозрюваним знищити, сховати або спотворити речові докази та речі, не встановлені на даний час в ході досудового розслідування, оскільки їх не конкретизовано та про їх існування в клопотанні не йдеться.
Слідчий суддя вірно зазначив, що встановлені та доведені під час судового розгляду ризики на даний час не зменшилися. З урахуванням ступеню тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи наявним ризикам запобігти не зможуть.
В клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 слідчий просив продовжити строк на 60 днів.
Згідно вимог ч. 3 ст. 197 КК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, постановою заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_14 , продовжено строк досудового розслідування до 14 грудня 2020 року.
Тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про часткове задоволення клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою в межах строку досудового розслідування. Приймаючи це рішення, слідчий суддя також врахував, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про достатність підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, оскільки прокурором доведені обставини, викладені у ч. 1 ст. 194 КПК України.
Щодо доводів захисника про те, що за час перебування в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», стан здоров'я ОСОБА_6 значно погіршився, тому його неможливо утримувати в умовах СІЗО, апеляційний суд встановив наступне.
Так, до апеляційної скарги захисник додав довідку ФДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Миколаївській області» від 12.11.2020 р. № 1061/Ми-20, згідно якої 10.11.2020 р. ОСОБА_6 оглянуто лікарем терапевтом. Скарги на головний біль, дрижання в тілі, порушення мови у вигляді заїкання на протязі місяця. Стан середньої тяжкості. Рекомендовано: консультація невропатолога Миколаївської обласної лікарні.
Проте, суд погоджується з висновками слідчого судді, що доводи захисника щодо неможливості тримання підозрюваного в умовах СІЗО, є неприйнятними, з огляду на функціонування у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» медичної частини, що забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, можливість у разі такої необхідності направлення хворого ув'язненого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги у встановленому відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.
Суд вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що будь - яких доказів того, що підозрюваний потребує медичної допомоги, яку неможливо надати в умовах ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», немає.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, яку слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407 ч. 3, 422, 423, 424, 532 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2020 року, якою підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 грудня 2020 року включно, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3