Справа № 487/8369/19
Провадження № 1-кс/487/6852/20
24.11.2020 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42019161010000177 від 22.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В клопотанні слідчий посилався на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний стане переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; зможе вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На думку слідчого, більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, не гарантують запобіганню настанню вищевказаних ризиків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримував та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Захисник в судовому засіданні не заперечував проти клопотання слідчого, просив суд при застосуванні запобіжного заходу врахувати визнання підозрюваним вини у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення злочину вперше, а також те, що підозрюваний проживає разом з матір'ю, яка є безробітною та утримує двох малолітніх дітей.
Підозрюваний в судовому засіданні провину у вчиненні злочину визнав, підтвердив, обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначив, що він також протягом 3-4 років вживав наркотичні засоби, проте з 17.11.2020 р. припинив їх вживання та має намір звернутися до лікаря. У разі задоволення клопотання слідчого, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22.00 год. до 05.00 год., враховуючи режим роботи транспорту, який прямує від місця проживання до м. Одеси.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина 6 ст. 181 КПК вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зазначених в п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
Встановлено, що Третім слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019161010000177 від 22.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом на посаді контролера комендантської групи військової частини НОМЕР_1 (Одеська окрема авіаційна ескадрилья) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у військовому званні «сержант».
Відповідно до ст. ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до абзацу 4 вступу Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України.
Проходячи військову службу, сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Окрім того, згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗС України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції і беруть безпосередню участь зокрема у нагляді і контролі за виконанням законів, у зв'язку із чим, сержант ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, наркотичні засоби - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до списку № 1 наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, віднесено канабіс.
Однак, діючи в порушення вимог вищевказаних нормативних актів, ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.
Так, 14.05.2020, о 17 год. 55 хв., ОСОБА_5 , знаходячись біля буд. № 34 по вул. Івана та Юрія Лип в м. Одесі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів з метою особистого незаконного збагачення, збув за 300 гривень громадянину ОСОБА_7 речовину рослинного походження, яка згідно висновку № 1037від 25.05.2020 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів» є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою канабісу у перерахунку на висушену речовину - 2,470 г.
18.11.2020 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, зокрема: повідомлення про виявлення ознак злочину, в порядку ст. 214 КПК України від 20.05.2019 р. за вих. №16/202; лист Управління внутрішньої та власної безпеки «Південь» Державної прикордонної служби України про виконання доручення прокурора оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. ст. 36. 40, 41 КПК України) від 12.11.2019 №16/147; лист Управління внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про виконання доручення прокурора оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. ст. 36. 40, 41 КПК України) від 06.11.2019 №16/471; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 31.03.2020 р.; висновок експерта від 25.05.2020р. №1037; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 14.05.2020 р.; листом відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_3 та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про виконання постанови слідчого про доручення проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій від 01.07.2020 за №16/70; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2020; лист відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_3 та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про виконання постанови слідчого про доручення проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій від 29.07.2020 за №16/95; лист відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_3 та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України, на виконання постанови слідчого про доручення проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій від 07.10.2020 за №16/188; лист відділу внутрішньої та власної безпеки по ІНФОРМАЦІЯ_3 та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України, на виконання постанови слідчого про доручення проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій від 07.10.2020 за №16/242; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18.11.2020; протокол обшуку від 18.11.2020; протокол допиту підозрюваного від 18.11.2020; іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в їх сукупності, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання може переховуватися від органів розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Крім того, суд враховує, що підозрюваний є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а тому признаний придатним за своїм станом здоров'я та морально діловими якостями до військової служби, має відповідні тактичні навички, що може використовувати задля спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, діяв конспіративно, у завуальованій формі та неодноразово змінював місця свого фактичного проживання.
Окрім того, підозрюваний має паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який діє до 02 березня 2028 року.
Підозрюваний підтримує взаємовідносини серед інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (Одеська окрема авіаційна ескадрилья) ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже може впливати через останніх на свідків, які вже допитані у вищевказаному кримінальному провадженні, та які встановлюються органом досудового розслідування.
Ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема, продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , оскільки є особою, яка вживає наркотичні засоби, курс лікування не пройшов.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний є громадянином України, має постійне місце проживання в Одеській області, де мешкає з матір'ю, яка не працює, та на утриманні якого перебуває двоє малолітніх сестер, підозрюваний раніше не судимий, не ухилявся від правоохоронних органів, про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення йому не повідомлено.
З огляду на наявність встановлених ризиків, суд вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню наявним ризикам, слід обрати у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого проживання у нічний час. На думку суду, саме такий вид запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42019161010000177 від 22.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 18 січня 2021 року, заборонивши йому в період часу з 22:00 год. до 05:00 год. залишати місце постійно проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 27.11.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1