Справа №491/433/20
07 грудня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Кір'як І.О.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що 14 лютого 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , про що 14 лютого 2017 року складено відповідний актовий запис №09, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , в зв'язку з чим своє прізвище « ОСОБА_3 » вона змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».
Як зазначає позивачка в позовній заяві, що вона з відповідачем має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до позовної заяви, спільне життя позивачки з відповідачем не склалося тому, що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини припинилися з червня 2019 року, з цього часу спільне господарство не ведеться.
За таких обставин позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Також відповідно до позовної заяви, суперечки щодо місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в позивачки та відповідача не має.
В мотивувальній частині позовної заяви позивачка зазначила, що просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
В прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд розірвати шлюб між нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим 14 лютого 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області, актовий запис №09 від 14 лютого 2017 року, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1
02 червня 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.18).
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачеві про його процесуальній права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання 07 грудня 2020 року сторони по справі не з'явилися.
При цьому, суд враховує заяву позивачки від 08 жовтня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи, в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справ (а.с.34).
Відповідач у судове засідання також не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Проте, 13 листопада 2020 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшов від засобів поштового зв'язку «Укрпошта» поштовий конверт, в якому містилася заява відповідача ОСОБА_2 від 29 жовтня 2020 року, в якій він просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.45).
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, наявність заяв в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового процесу.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_2 , виданого 18 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.4), та копією довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої 30 вересня 2019 року за №654 Ананьївською міською радою (а.с.4-зворотній бік).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_3 , виданого 15 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.5), та копією довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої 29 травня 2020 року за №285 Ананьївською міською радою (а.с.17).
Судом встановлено, що позивачка та відповідач 14 лютого 2017 року зареєстрували шлюб, про що Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено відповідний актовий запис №09, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 14 лютого 2017 року (а.с.8).
Крім того, до позовної заяви було додано позивачкою копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 26 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, я кого вбачається, що позивачка та відповідач мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб №685 виданої 04 травня 2020 року Ананьївською міською радою, до складу сім'ї позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , входять:- донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.10).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що предебачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Зі змісту частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося тому, що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини припинилися з червня 2019 року, з цього часу спільне господарство не ведеться. На підставі наведених підстав позивачка звернулася до суду з відповідною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем по справі ОСОБА_2
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приймаючи до уваги ті обставини, які зазначені в позовній заяві, що сім'я позивачки та відповідача розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, вважає можливим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Частиною 1 статті 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд, враховує бажання позивачки та вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, однак враховуючи бажання позивачки про залишення за нею витрат понесених при зверненні до суду з даною позовною заявою, вважає за можливе залишити судові витрати по справі, які складаються із сплаченої суми судового збору в сумі 840,80 грн. за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_3 , виданий 15 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_2 , виданий18 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , який зареєстрований 14 лютого 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №09 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.