Справа №491/434/20
07 грудня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Кір'як І.О.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що 14 лютого 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , про що 14 лютого 2017 року складено відповідний актовий запис №09, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , в зв'язку з чим своє прізвище « ОСОБА_1 » вона змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
Як зазначає позивачка в позовній заяві, що вона з відповідачем має неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інших дітей у відповідача не має.
З червня 2019 року сімейні відносини між позивачкою та відповідачем було фактично припинено.
З позовної заяви вбачається, що шлюб між позивачкою та відповідачем не розірвано, заява щодо розірвання шлюбу подана до Ананьївського районного суду Одеської області.
Позивачка зазначає, що від виховання дитини відповідач самоусунувся, дитина знаходиться повністю на її утриманні, відповідач з ними не проживає, та не приймає участі в додаткових тратах на дитину.
Згідно довідки №822 від 26.05.2020 року виданої Ананьївською міською радою неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Як зазначає позивачка, що за таких умов вона не має можливості належним чином самостійно, без участі батька утримувати їхню спільну дитину.
Відповідно до позовної заяви, що на момент звернення до суду з цим позовом, між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку утримувати неповнолітню дитину.
Крім того, позивачка вказує, що відповідач отримує регулярний офіційний дохід у вигляді заробітної плати за трудовим договором, який можливо офіційно підтвердити, що є істотними обставинами, які надають підстави суду, згідно ст.183 СК України визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
За наведених вище обставин позивачка звернулася до суду з відповідною позовною заявою та просить в прохальній частині стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на її корись ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.
02 червня 2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.18-19).
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачеві про його процесуальній права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання 07 грудня 2020 року сторони по справі не з'явилися.
При цьому, суд враховує заяву позивачки від 08 жовтня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи, в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справ (а.с.36).
Відповідач у судове засідання також не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.
Проте, 13 листопада 2020 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшов від засобів поштового зв'язку «Укрпошта» поштовий конверт, в якому містилася заява відповідача ОСОБА_2 від 29 жовтня 2020 року, в якій він просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.46).
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, наявність заяв в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового процесу.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_2 , виданого 18 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.3), та копією довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої 30 вересня 2019 року за №654 Ананьївською міською радою (а.с.3-зворотній бік).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_3 , виданого 15 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.4), та копією довідки про реєстрацію місця проживання особи виданої 29 травня 2020 року за №285 Ананьївською міською радою (а.с.17).
Судом встановлено, що позивачка та відповідач 14 лютого 2017 року зареєстрували шлюб, про що Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено відповідний актовий запис №09, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 14 лютого 2017 року (а.с.7).
Крім того, до позовної заяви було додано позивачкою копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 26 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, я кого вбачається, що позивачка та відповідач мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб №684 виданої 04 травня 2020 року Ананьївською міською радою, до складу сім'ї позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , входять:- донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с.9).
Згідно довідки №822 виданої 26 травня 2020 року Ананьївською міською радою вбачається, що на утриманні позивачки ОСОБА_1 знаходиться син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XIIта набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею статті 51 Конституції України гарантовано, аст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини.
У відповідності до статті 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 статті 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З приписів частини 2 статті 182 СК України вбачається, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову 27 травня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто 27 травня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивачка у справах звільнена від сплати судового збору та враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_3 , виданий 15 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_2 , виданий18 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову з 27 травня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України у вигляді ID - картки № НОМЕР_3 , виданий 15 вересня 2019 року, органом №5123 - Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , в прибуток держави судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення суду набуло законної сили "___"____________________ 20__ року.