Справа № 474/136/20
Провадження № 1-кп/474/60/20
Іменем України
07.12.20 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 29.01.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000033, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стояни Шпиківського району Вінницької області, гр. України, освіта середня, пенсіонера за інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -
встановив:
27.02.2020р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 29.01.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000033, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за таких обставин.
ОСОБА_4 в липні 2019р. точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у господарському магазині належному ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час вказаного у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна належного ОСОБА_6 .
Перебуваючи у приміщенні будівлі магазину та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 виявив та викрав електричний лобзик марки “Дніпро-М” чорного кольору, належний ОСОБА_6 , вартістю на липень 2019р. 830 грн., після чого викрадене помістив під свій одяг.
Після цього, ОСОБА_4 , забравши викрадене, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом, в корисливих для себе цілях.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 830 грн.
Крім цього, ОСОБА_4 12.01.2019р. близько 16 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у господарському магазині належному ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час вказаного у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна належного ОСОБА_6 повторно.
Перебуваючи у приміщенні будівлі магазину та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 викрав електричну дрель марки “Дніпро-М” чорного кольору, належну ОСОБА_6 , вартістю станом на січень 2020р. 810 грн., яку помістив під свій одяг, з метою в подальшому розпорядитись викраденим за власним розсудом, чим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Але з причин, які не залежали від його волі, злочин не було закінчено, так як останнього було викрито власником ОСОБА_6 при спробі ОСОБА_4 залишити місце скоєння злочину.
Крім цього, ОСОБА_4 28.01.2020р. близько 17 год. 30 хв. будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував біля будівлі “Нова Пошта”, що по вул. Героїв Врадіївщини, 162, смт. Врадіївка Миколаївської області, під час чого побачив біля неї припаркований велосипед марки “Україна” синього кольору, належний ОСОБА_7 , вартістю станом на січень 2020 року 500 грн. та у цей момент у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного велосипеду.
Виконуючи задумане, переслідуючи корисну мету та умисел направлений на повторне таємне викрадення майна, ОСОБА_4 підійшов до велосипеду марки “Україна” синього кольору, належного ОСОБА_7 , що був припаркований біля будівлі “Нова Пошта”, що по вул. Героїв Врадіївщини, 162, смт. Врадіївка Миколаївської області, умисно, повторно та з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вказаний велосипед та розпорядився викраденим за власним розсудом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 500 грн.
Встановлене у судовому засіданні обвинувачення кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Суд вважає, що вказана кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, так як повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
05.02.2020р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за фактами крадіжки у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно ст. 66 КК України, - щире каяття.
Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Потерпілими від кримінальних правопорушень є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
07.12.2020р. між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , відповідно до вимог глави 35 КПК України, укладена угода про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні, згідно якої ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин зазначених в обвинувальному акті.
Сторони угоди не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій, укладення угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується під час судового провадження беззастережно визнати обвинувачення за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком 1 (один) місяць;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;
- за 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком , тривалість якого визначить суд. Застосувати обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 враховуються обставини, які пом'якшують його покарання: щире каяття, а також особа обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, похилий вік, наявність інвалідності, добровільне відшкодування збитків, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Із запропонованим видом та мірою покарання згодні: обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 .
Сторона захисту розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження цієї угоди для сторін є:
для прокурора, підозрюваного, обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 Кримінального процесуального кодексу України;
підозрюваного, обвинуваченого - його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, роз'яснено і є зрозумілими.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення подання клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів роз'яснено і є зрозумілими.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтвердив добровільність укладання угоди про визнання винуватості та просив її затвердити.
В матеріалах справи також наявні письмові згоди потерпілих ОСОБА_6 від 18.11.2020р. та ОСОБА_7 від 02.12.2020р. на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. При цьому потерпілі звернулася до суду із заявами, в яких просять розглядати справу за їх відсутності.
Розглянув питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , судом встановлено таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 468 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, або підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода про визнання винуватості відповідає приписам ст. 472 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, в редакції яка діяла на момент вчинення злочинів, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості та злочинів середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами є покаранням, яке відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 07.12.2020р. про визнання винуватості, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання із звільненням обвинуваченого від подальшого відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що на стадіях досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід, а також відсутність відповідних клопотань зі сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили не застосовувати щодо обвинуваченого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 70, 75 КК України, ст.ст. 370, 371, 374, 375, 394, 473, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.12.2020р. укладену між прокурором у кримінальному провадженні - начальником Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 29.01.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000033, за обвинуваченнямОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком 1 (один) місяць;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;
- за 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.
Суддя ОСОБА_1