Справа № 725/5701/20
про забезпечення позову до подання позовної заяви
04.12.2020 року м.Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Войтун О.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
02.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В обґрунтування якої посилався на те, що постановою від 08.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А., при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріусу №6275 від 12.06.2020 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13 086 грн. 87 коп., звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Враховуючи те, що заявник буде оскаржувати зазначений виконавчий напис у судовому порядку, просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Баршатського І.В. від 12.06.2020 року №6275, зареєстрований в реєстрі за номером 6275 до завершення розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає стягненню.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, за змістом ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, суд враховує обмеження, визначені ч.10 ст.150 ЦПК України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 має намір оскаржити у судовому порядку виконавчий документ за яким проводиться стягнення, суд вважає, що заяву слід задовольнити та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13 086 грн. 87 коп..
Крім того суд звертає увагу заявника на вимоги ч.4 ст.152 ЦПК України відповідно до якої у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Зупинити стягнення за стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Баршатського І.В. від 12.06.2020 року №6275, зареєстрований в реєстрі за номером 6275 до завершення розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає стягненню.
Копію ухвали направити Приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксані Анатоліївні для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Войтун О. Б.