Справа № 473/4170/20
"07" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Ротар М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів
встановив
03 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів.
Поданий позов підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 з другої сторони, разом по тексту - «Сторони», уклали Договір, згідно якого вона отримала позику.
За твердженням позивача, даний кредит ОСОБА_1 отримувала на сайті, де позивач пройшов процедуру інтернет заповнення даних та отримала грошові кошти. Звертаючись до суду з вказаним позовом про визнання договору недійсним та подаючи клопотання про витребування вказаного договору, позивач навіть не зазначила дату та номер останнього.
Відповідно до п.5, п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
З огляду на вказане позивачу слід навести обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині з дотриманням вимог статті 175 ЦПК України та у разі неможливості надання суду оспорюваного договору зазначити його реквізити, дату та номер укладення для можливості його витребування.
Крім того, звертаючись з позовом до суду, позивач вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як убачається з матеріалів справи, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», як юридичної особи, є м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15 Б.
Згідно позовної заяви ОСОБА_1 вказала адресу: АДРЕСА_1 . Однак в додатку до позовної заяви не додано паспорту (ID картка) що містить відомості про зареєстроване місце проживання/перебування позивача.
Таким чином, вказана обставина, а саме відомості про місце проживання чи перебування споживача має визначальне значення для вирішення питання про підсудність справи у даній категорії.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додані до заяви позивачкою копії документів не засвідчені належним чином, а тому не є копіями документів в розумінні ЦПК України.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з ч. 4 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачка у позовній заяві зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Але, предметом цього позову є визнання недійсним договору позики, а не договору споживчого кредиту, а отже на вказаний спір не розповсюджуються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно статті 4 (Розміри ставок судового збору) Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ, у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року - становитиме 2 102 гривень.
Згідно Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 840 грн. 80 коп.
При зверненні до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області судовий збір слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: Вознесен. УК/Вознесенський р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38037770; рахунок отримувача UA108999980313171206000014113; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: Судовий збір», Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Зважаючи на недоліки позовної заяви суд на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України вважає можливим залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків та виконання вимог ст. 175 ЦПК України. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174 - 177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ротар