Справа №: 700/817/20
Провадження № 3/700/317/20
03 грудня 2020 року смт.Лисянка
Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Лисянського відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З Лисянського відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області до Лисянського районного суду Черкаської області 30.10.2020 року надійшли адміністративні матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2020 року серії ДПР18 №248549, 16.10.2020 року о 12:05 год, по пл.Миру, в смт.Лисянка, Черкаської області ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21013», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу «Drager» у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину повністю визнав та пояснив, що дійсно 16.10.2020 року в смт.Лисянка, Черкаської області керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Щиро розкаявся та обіцяв, що в подальшому подібне більше не повториться.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена доказами, а саме:
- даними у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.10.2020 року серії ДПР18 №248549;
-даними письмових показів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
-даними письмових пояснень ОСОБА_1 та даними пояснень наданими ним у судовому засіданні;
-даними алкотестера «Drager Alcotest» від 16.10.2020 року №2224;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- даними відео матеріалів з боді камер інспекторів поліції, які були оглянуті у судовому засіданні.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Санкція частини першої статті 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, законодавцем за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановлене безальтернативне адміністративне стягнення для водіїв у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
За загальними правилами, визначеними частиною першою статті 33 цього Кодексу, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП України, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом'якшуючих обставин, визначених ст.34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд дійшов висновку що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, як такого, що буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 .
Крім того, згідно ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 17, 23, 33, 35, 36, 130, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 грн (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 420 грн 40 коп (чотириста двадцять гривні 40 коп) у дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення через Лисянський районний суд Черкаської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Г.М.Яценко