07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 523/4905/13-ц
провадження № 61-17829 ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівельний комбінат», виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та у інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання договору про співробітництво по інвестуванню будівництва, актів та ордеру недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та у інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року залишено без змін.
27 листопада 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 01 грудня 2020 року), в якій заявник просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку
на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції було виготовлено 27 жовтня 2020 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,
в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте
не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену реакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов'язкових підстав для такого оскарження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року
та постанови Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 січня
2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько