02 грудня 2020 р.Справа № 440/2413/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 24.07.20 року по справі № 440/2413/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар'єр"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання портиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар'єр" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2020 № 0010275104 про нарахування позивачу штрафних санкцій загальною сумою 1 446 753 (один мільйон чотириста сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят три) грн 51 коп.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі № 440/2413/20 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18.03.2020 № 0010275104.
Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення правового спору.
Зокрема, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено про неврахування судом першої інстанції норм ПК України, якими не передбачено підстав для звільнення від притягнення платників ПДВ до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Крім того, відповідач зауважує на відсутність законодавчо встановленого обов'язку здійснювати реєстрацію податкових накладних в останній день строку їх реєстрації. Відповідач вказує, що відповідно до витягу з СЕА ПДВ ТОВ «Мало-Кохнівський кар'єр» сума реєстраційного ліміту станом на 16.01.2019 мала позитивне значення у розмірі 1 134 379 грн, а за період з 16.01.2019 по 08.02.2019 збільшилась до 3 113 046 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар'єр" подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зумовлена фактом протиправного заволодіння майном позивача шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів (печаток, штампів), незаконній заміні керівника ОСОБА_1 та засновників ТОВ «АЙСІ ІНДАСТРИЗ ХОЛДИНГЗ» (Латвійська республіка) та Компанії «PRIMARY STONE INVESTMENT LIMITED» (Республіка Кіпр), іноземних інвесторів, що засвідчено Сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2020 № 220/02-06 як форс-мажорні обставини, а саме - протиправні дії третіх осіб, що встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.06.2019 у справі № 917/171/19.
Сторони по справі в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за результатами перевірки даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "Мало-Кохнівський кар'єр" за січень-жовтень 2019 року, відповідачем складено акт перевірки від 27.01.2020 № 31307/16-31-51-04-11-01/38952905, відповідно до висновку якого зафіксовано порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних за січень-жовтень 2019 року (а.с. 34-58, т. 1).
За результатами адміністративного оскарження акт перевірки залишено без змін (а.с. 60-64, т. 1).
На підставі такого акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2020 № 0010275104 (а.с. 65-89, т. 1).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинялися активні дії щодо своєчасної реєстрації виписаних податкових накладних, однак з незалежних від нього причин, зокрема, через незаконну зміну керівника - особи підписанта, які згодом були визнанні протиправними та скасовані Господарським судом Полтавської області, він був позбавлений можливості здійснити вказані дії у передбачений Податковим кодексом термін, про що окремо повідомляв контролюючий орган, тому позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
За змістом абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Підпунктом 14.1.60 п. 14.1.1 ст. 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
За змістом акту перевірки від 27.01.2020 № 31307/16-31-51-04-11-01/38952905, відповідачем зафіксовано порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних за січень-жовтень 2019 року (а.с. 34-58, т. 1).
На підставі такого акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2020 № 0010275104, яким застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 10 % (від суми в податкових накладних) на суму 272974,35 грн, а також у розмірі 40 % (від суми в податкових накладних) на суму 1173779,16 грн, загальною сумою штрафу - 1446753,51 грн (а.с. 65-89, т. 1).
Колегія суддів зазначає, що застосування контролюючим органом штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ПК України, можливе лише за наявності вини платника у вчиненні податкового правопорушення - протиправного діяння (дії чи бездіяльності) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст.109 ПК України).
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 20.03.2018 у справі № 819/777/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За обставинами справи, позивачем подано до суду Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2020 № 220/02-06, яким засвідчено позивачу обставини непереборної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України:
відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;
засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб;
засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);
веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Порядок видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5) (далі по тексту - Регламент).
Відповідно до ст. 6.1 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Згідно зі ст. 3.1 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Дія таких обставин може бути викликана:
винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.
Статтею 6.2. Регламенту визначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника (ч. 1 п. 6.5. Регламенту).
Пунктом 6.11 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Так, за змістом Сертифікату Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2020 № 220/02-06, позивачу засвідчено обставини непереборної сили, а саме:
- щодо обов'язку (зобов'язання): реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- у термін: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- за ст. 201 ПК України;
- відповідно до: рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2019 у справі № 917/171/19; постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі № 917/171/19; постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 917/171/19; витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 2019170090000337 від 26.01.2019, № 12019170090000840 від 07.03.2019, № 12019170090000841 від 07.03.2019, № 12019170090000842 від 07.03.2019, № 12019170090000843 від 07.03.2019, № 12019170090000844 від 07.03.2019, № 12019170090000845 від 07.03.2019;
- які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: з 08.02.2019 по 06.11.2019 (а.с. 7, т. 2).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.06.2019 у справі № 917/171/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та постановою Верховного Суду від 27.11.2019, зокрема, визнано неправомірним та скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення про державну реєстрацію змін, які проведені державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар'єр", а саме: 05.02.2019 реєстраційну дію № 15851050008008780 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна органу управління, зміна складу засновників та дію № 15851070009008780 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи; 08.02.2019 реєстраційну дію № 15851070010008780 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів, дію № 15851050011008780 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; інші зміни, та дію № 15851070012008780 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна складу або інформації про засновників (а.с. 107-132, т. 2).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що наданий позивачем Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2020 № 220/02-06 є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем вчинялися активні дії щодо своєчасної реєстрації виписаних податкових накладних, однак з незалежних від нього причин, зокрема, через незаконну зміну керівника - особи підписанта, які згодом були визнанні протиправними та скасовані Господарським судом Полтавської області, він був позбавлений можливості здійснити вказані дії у передбачений чинним законодавством термін, про що окремо повідомляв контролюючий орган.
За цим, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про відсутність законодавчо встановленого обов'язку здійснювати реєстрацію податкових накладних в останній день строку їх реєстрації, відхиляються колегією суддів, оскільки позивач не міг передбачити вчинення третіми особами протиправних дій з метою заволодіння його майном і мав право зареєструвати податкові накладні в останній день відповідного строку.
Доводи апеляційної скарги про позитивне значення суми реєстраційного ліміту та постійне його збільшення за період з 16.01.2019 по 08.02.2019 - необґрунтовані, з огляду на інші обставини неможливості здійснення вчасної реєстрації податкових накладних позивачем.
Інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2).
Так, частиною 1 зазначеної статті встановлено загальне правило, відповідно до якого обов'язок доказування покладається на обидві сторони, а ч. 2 цієї статті містить спеціальне правило, яке застосовується виключно в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, де обов'язок доказування покладено на суб'єкта владних повноважень (відповідача).
В даній справі позивач надав суду першої інстанції Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 30.06.2020 № 220/02-06, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем.
Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України позивач виконав свій обов'язок щодо доказування в повному обсязі.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, повинен був довести протиправність порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, чого ним зроблено не було.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 440/2413/20 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 07.12.2020 року