02 грудня 2020 р.Справа № 480/2153/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 14.05.20 року по справі № 480/2153/20
за позовом ОСОБА_1
до Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про визнання протиправним та скасування висновку,зобов'язання вчинити дії,
06 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є громадянином Хашимітського Королівства Йорданії, 02 жовтня 1993 року уклав шлюб з громадянкою України, про що 02.10.1993 складений актовий запис №1803. З 2014 року позивач має дозвіл на постійне проживання в Україні.
У листопаді 2019 року Управлінням державної міграційної служби України в Сумській області було проведено перевірку матеріалів особистої міграційної справи позивача на відповідність даних про його особу, зазначених в міграційній справі до державних електронних реєстрів. Під час перевірки, було виявлено невідповідність даних про особу позивача, зазначених в матеріалах особистої міграційної справи до даних, зазначених в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, а саме: в матеріалах міграційної справи (в тому числі, копії перекладу паспорту, дозволі на імміграцію в Україну) зазначено вірне повне прізвище, ім'я та по батькові позивача, як ОСОБА_1 , а в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та у свідоцтві про шлюб було помилково зазначено, як ОСОБА_1 .
Враховуючи рекомендації та роз'яснення територіальної міграційної служби України, у січні 2020 року позивач звернувся до відповідача - Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та свідоцтва про шлюб, а саме: замість помилкового прізвища " ОСОБА_1 " записати вірне прізвище як " ОСОБА_1 ", а графу по батькові доповнити словом " ОСОБА_1 " після слова « ОСОБА_1 ».
Посилаючись на Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 відповідач 25.02.2020 склав Висновок №20/15.18-89 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану (далі - Висновок).
Зі змісту зазначеного Висновку вбачається, що клопотання позивача про внесення змін до актового запису про шлюб в частині зміни прізвища підлягає задоволенню, а в частині доповнення графи по батькові словом " ОСОБА_1 " позивачу відмовлено, з посиланням на неможливість такого доповнення через відсутність підстав.
Позивач вважає Висновок протиправним і просить скасувати, зазначаючи, що його повне ім'я відповідно до правил і національних традицій Хашимітського Королівства Йорданії складається із власного імені, імені його батька, імені батька його батька (діда), прізвища (далі - повне ім'я). В перекладі паспорту позивача - громадянина Йорданії НОМЕР_1 , виданого 03.06.2019 (далі - паспорт), зазначено, що його власник має національний номер НОМЕР_2 , повне ім'я - ОСОБА_1 , де: ОСОБА_1 - власне ім'я позивача, ОСОБА_1 - ім'я його батька, ОСОБА_1 - ім'я батька його батька (діда), ОСОБА_1 - прізвище , що відповідає даним зазначеним у свідоцтві про народження D НОМЕР_3 . Висновок відповідача в частині відмови внесення зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02.10.1993, стосовно доповнення графи по батькові словом " ОСОБА_1 ", складений без урахування національних традицій держави, громадянином якої є позивач.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним і скасовано Висновок Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 25.02.2020 № 20/15.18-19 в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року доповнити графу по батькові нареченого словом " ОСОБА_1 ". Зобов'язано Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року, доповнити в графі по батькові нареченого після слова « ОСОБА_1 » словом " ОСОБА_1 ". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 1681,80 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 480/2153/20 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Крім того, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи. Звертає увагу на те, що Другий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 28.03.2019 року по справі № 1840/2609/18 відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що вона підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказує, що з поданої копії свідоцтва про народження D НОМЕР_3 , виданого 11.12.2019 Департаментом цивільного стану та паспортів Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства з перекладом на українську мову, завіреним приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , вбачається, що « ОСОБА_1 » - це ім'я батька, а « ОСОБА_1 » - це по батькові батька, а, отже, стверджувати що при складанні цих двох імен утвориться по батькові дитини не можливо. За таких обставин, Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не мав достатніх підстав для внесення змін до актового запису про шлюб № 1803, складеного 02.10.1993 Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , щодо зміни по батькові нареченого з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Враховуючи вищенаведене, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 480/2153/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Також сторони по справі повідомлені на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Аман Хашимітського Королівства Йорданії, є громадянином цієї держави.
02 жовтня 1993 року уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_10 , про що 02.10.1993 складений актовий запис №1803 ( а.с.6).
З 2014 року позивач має дозвіл на постійне проживання в Україні ( а.с.12).
15.01.2020 позивач через представника звернувся до Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою, в якій просив внести зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02.10.1993 , Державного реєстру актів цивільного стану громадян та свідоцтва про шлюб, а саме: замість помилкового прізвища нареченого " ОСОБА_1 " записати вірне прізвище як " ОСОБА_1 ", а графу по батькові доповнити словом " ОСОБА_1 " після слова « ОСОБА_1 ». До заяви було додано копії свідоцтва про народження позивача та свідоцтво про одруження ( а.с.32, 36-37).
Посилаючись на Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 відповідач 25.02.2020 склав Висновок №20/15.18-89 про можливість внесення змін щодо прізвища позивача з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " та відмовив у внесенні змін в частині доповнення по батькові словом " ОСОБА_1 ".
З висновком Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в частині доповнення по батькові позивача словом "Салім" позивач не погодився та звернувся до суду з позовною заявою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відомості про особу позивача зазначені актовому запису про шлюб №1803 від 25.02.2020, свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_4 та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян мають бути однаковими з даними, зазначеними в паспорті позивача, а відповідач, не врахувавши національні традиції, безпідставно відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 25.02.2020, а саме: доповнити графу по батькові словом « ОСОБА_1 » після слова « ОСОБА_1 »
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що в даному випадку необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що вона підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. Викладене, на переконання судової колегії, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.
Разом з тим, судовою колегією враховується, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі №807/45/17, а також у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі 820/5198/16, сформулювано висновок, за яким у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Крім того, в усіх наведених вище справах суди касаційної інстанції звертали увагу на тому, що у позовній заяві відсутні доводи за ч. 3 ст. 2 КАС України (ч. 2 ст. 2 КАС України у чинній редакції), щодо неправомірності відмови відповідача у внесенні змін до актового запису, а лише були заявлені вимоги внести зміни до такого запису.
У свою чергу, у межах даного спору предметом оскарження є саме Висновок Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 25.02.2020 № 20/15.18-19.
Таку відмову, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач вважає дискримінаційною, протиправною і такою, що порушує принципи рівності перед законом і права позивача.
Як було підкреслено вище, рішення суб'єктів владних повноважень за приписами ч. 2 ст. 2 КАС України має бути перевірено адміністративним судом у тому числі на предмет дотримання принципу рівності перед законом із запобіганням всім формам дискримінації (п. 7).
У постанові від 03.10.2017 року у справі №21-5607а15 Верховний Суд України, від висновку якого не відступала Велика Палата Верховного Суду у згаданих вище постановах, зазначив, що відділ РАЦС є державним органом - суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу. Спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є публічно-правовим, тому належить до адміністративної юрисдикції.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на заявлені у межах даної справи позовні вимоги та їх обґрунтування, судова колегія приходить до висновку, що останні підлягають розгляду і вирішенню у порядку адміністративного судочинства, оскільки, як було підкреслено вище, перевірка акта суб'єкта владних повноважень критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України (у тому числі щодо дискримінації), належить до компетенції саме адміністративного суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що в межах даної справи не заявляється вимога щодо встановлення будь - яких юридичних фактів.
Позов обґрунтовується тим, що дані про особу відповідача зазначені актовому запису про шлюб №1803 від 25.02.2020, свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_4 та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян мають бути однаковими з даними, зазначеними в паспорті позивача.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 року по справі № 1840/2609/18, є не обґрунтованим. Дане судове рішення не є рішенням, яке є обов'язковим до виконання, та таким що має преюдиційне значення для вирішення справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались у справі № 1840/2609/18 Другим апеляційним адміністративним судом.
Щодо висновку Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в частині доповнення по батькові позивача словом "Салім" колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з ч.4 ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ч.1, ч.3, ч.4 ст. 22 цього ж Закону).
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №95/6, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793.
Зокрема, відповідно до п.1.5 Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами. Заяви іноземців, які постійно проживають в Україні, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, складених органами державної реєстрації України, розглядаються відділом державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником.
Згідно з п.1.7 Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається особою, щодо якої складено актовий запис. Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (п.2.5 п.2.6 Правил).
На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку (п.2.12).
Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану відповідно до п.2.13 Правил є постанова адміністративного суду.
Згідно з ч.6 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Так, судом встановлено, що у свідоцтві про народження D НОМЕР_3 , виданого 11.12.2019 Департаментом цивільного стану та паспортів міністерства внутрішніх справ Хашимітського Королівства Йорданія, зазначено, що позивач має національний номер НОМЕР_2 , його ім'я - ОСОБА_1 , прізвище його батька - ОСОБА_1 , ім'я його батька - ОСОБА_1 , ім'я батька його батька (діда) - ОСОБА_1 ( а.с.10-11).
У паспорті позивача - громадянина Йорданії НОМЕР_1 , виданого 03.06.2019, зазначено, що його власник має національний номер НОМЕР_2 , повне ім'я - ОСОБА_1 , де: ОСОБА_1 - власне ім'я позивача, ОСОБА_1 - ім'я його батька, ОСОБА_1 - ім'я батька його батька (діда), ОСОБА_1 - прізвище , що відповідає даним зазначеним у свідоцтві про народження D НОМЕР_3 ( а.с.7-9).
Згідно правил та національних традицій Хашимітського Королівства Йорданія, до паспорту громадянина Йорданії, окрім іншого, вноситься його повне ім'я , складовими якого є: власне ім'я, ім'я його батька, ім'я батька його батька (діда), його прізвище (далі - повне ім'я) та національний номер, який присвоюється один раз при народженні і не змінюється.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відомості про особу позивача зазначені актовому запису про шлюб №1803 від 25.02.2020, свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_4 та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян мають бути однаковими з даними, зазначеними в паспорті позивача, а відповідач, не врахувавши національні традиції, безпідставно відмовив позивачу у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 25.02.2020, а саме: доповнити графу по батькові словом « ОСОБА_1 » після слова « ОСОБА_1 ».
Враховуючи викладене, перевіривши Висновок Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відмову у внесенні змін у актовий запис про шлюб на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає рішення не обґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.
Відповідно порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року, доповнивши графу по батькові нареченого після слова « ОСОБА_1 » словом « ОСОБА_1 » .
Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що з урахуванням Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 12.01.2011, Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не мав достатніх підстав для внесення змін до актового запису про шлюб № 1803, складеного 02.10.1993, колегія суддів зазначає наступне.
Питання про встановлення неправильності в актовому записі суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів, відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме паспорта повне ім'я позивача - ОСОБА_1 , а тому саме таким чином воно має бути відображене в усих юридичних документах, де згадується позивач по справі.
В даному випадку, приймаючи рішення по суті, суд застосовує загальні засади права позивача на ім'я.
Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачають, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя.
Відповідно до ст. 8 Конвенції, імена, як і прізвища, є способом ідентифікації осіб у їх сім'ях і суспільстві (рішення від 22.02.1994 р. №280-В, параграф 24; рішення у від 25.11.1994 р. "299-В, параграф 37), тому стосуються особистого і сімейного життя (рішення у справі від 24.10.1996 р., параграф 21).
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я людини - важливий ідентифікаційний код, що підтверджує саме її існування на землі, юридичні, соціальні й особисті права, дає можливість жити й утверджуватися в людському суспільстві, і в той же час вирізнятись серед інших людей.
Таким чином, оскільки ім'я є особистим немайновим благом та дає можливість набувати прав та створювати для себе цивільні обов'язки, а також здійснювати ці права та виконувати цивільні обов'язки під своїм іменем та враховуючи те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у задоволенні заяви про внесення змін до актового запису, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право позивача на ім'я та відмовляючи в задоволенні вказаної заяви діяв з порушеннями норм чинного законодавства України.
Також на підставі ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Розглянувши справу «Гарнага проти України» від 16 травня 2013 року, Європейський суд зазначив, що регулювання питання зміни по батькові фізичних осіб в Україні має недоліки та містить обмеження, які не відповідають закріпленій законодавством свободі зміни імені, невід'ємною частиною якого є по батькові. Більш того, національні органи, відмовляючи у задоволені відповідної заяви заявниці, не навели достатніх підстав для цієї відмови. Відповідно, Європейський суд встановив, що було порушення статті 8 Конвенції.
З урахуванням вищезазначеного, доводи відповідача щодо правомірності висновку Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 25.02.2020 № 20/15.18-19 в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року доповнити графу по батькові нареченого словом " ОСОБА_1 " є помилковими.
Таким чином колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправним і скасування Виснову Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 25.02.2020 № 20/15.18-19 в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року доповнити графу по батькові нареченого словом " ОСОБА_1 "та зобов'язання Сумського міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року, доповнити в графі по батькові нареченого після слова « ОСОБА_1 » словом " ОСОБА_1 ".
Проте колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 1681,80 грн. в рахунок відшкодування судового збору, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.139 КАС України, яку суд вважав за основу про вирішення у такий спосіб цього питання встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування Висновок Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 25.02.2020 № 20/15.18-19 в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року доповнити графу по батькові нареченого словом " ОСОБА_1 " та Зобов'язання Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести зміни до актового запису про шлюб №1803 від 02 жовтня 1993 року, доповнити в графі по батькові нареченого після слова « ОСОБА_1 » словом " ОСОБА_1 " є однією немайновою вимогою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача судовий збір у розмірі 1681,80 грн.
У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 480/2153/20 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 480/2153/20 скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 840,90 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2020р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 07.12.2020 року