ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 року м. Київ № 640/30082/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінова А.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу у розмірі 43455,03 грн.,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 43455,03 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення наведеної норми позивачем до позовної заяви не додано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення наведених правових норм позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Натомість, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає вказані можливості щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору виключно для фізичних осіб.
З аналізу наведених правових норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" вбачається, що суд, виключно у випадку звернення до суду фізичної особи, враховуючи її майновий стан, може своєю ухвалою зменшити такій фізичній особі розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити її від оплати судових витрат повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити такій фізичній особі сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 29.12.2017 по справі №826/11019/15 (К/9901/2084/17).
Також, суд зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі К/9901/854/17.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд звертає увагу, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установити у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102, 00 гривень.
Отже, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 43455,03 грн., то розмір судового збору, який підлягає сплаті становить - 2102,00 грн.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплатити суми судового збору у розмірі 2102,00 грн. та надати до суду відповідні докази сплати судового збору.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись статтями 132-133, 160-162, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Літвінова А.В.