ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 грудня 2020 року м. Київ № 640/10582/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Пенсійного фонду України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-1), Пенсійного фонду України (відповідач-2), в якому просить суд:
« 1. визнати протиправними та скасувати окремі положення індивідуального акта - Перерахунку пенсії (Пенсійна справа №N/A3769-MBC), який 05 вересня 2019 року був укладений Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року №640/3279/19 щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум в частині: «в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії 23529.60», «З урахуванням максимального розміру пенсії: 10740,9»;
2. зобов'язати:
- Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати позивачу копії Розрахунків на доплату пенсії за пенсійною справою №N/A3769 за період з 01 січня 2016 року по 26 липня 2019 року, та з 26 липня 2019 року по день набрання рішенням законної сили оформлених відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2018 року №649.
- Пенсійний фонд України вжити організаційних та контрольних заходів щодо належного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві рішення Окружного адміністративного суду в місті Києві від 10 травня 2019 року №640/3279/19 в частині - здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо проведення виплати пенсії позивачу в обмеженому розмірі, оскільки рішенням суду не покладено зобов'язань на відповідача-1 обчислювати пенсію позивачу та відповідно до статті 43 Закону 2262 обмежувати її максимальним розміром.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав того, що з 01.01.2016 року ГУ ПФУ в м. Києві здійснений перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям» відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.03.2018 №22/6-3769 (грошове забезпечення у розмірі 23529,60 грн.). Підсумок пенсії після перерахунку з 01.05.2018 року становить 16470,72 грн. Внаслідок того, що з 01.01.2016 року виплата пенсії позивача, після перерахунку відповідно до Постанови №103, здійснюється з урахуванням максимального розміру пенсії, який згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, різниця пенсії до виплати відсутня.
Відповідач-2 проти задоволення позовних заперечував, зазначивши, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту прав щодо виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2019 у справі №640/3279/19, відтак, на думку відповідача-2, вимоги позивача до Пенсійного фонду України є безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Пенсія позивачу була обчислена та призначена з 01 січня 2003 року, як зазначено у позовній заяві, виходячи з 90% сум грошового забезпечення.
У квітні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року та зменшено розмір суми грошового забезпечення з 90% до 70%.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 у справі №640/3279/19, набрало законної сили 26.07.2019, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2012 року №15/5-3769 з 01 липня 2012 року, та у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 січня 2016 року на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 21 березня 2018 року №22/6-3769, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Листом від 10.09.2019 №198988/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформовано позивача, що на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 Головним управлінням Вам проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 21.03.2018 №22/6-3769 (ГЗ - 23529,60 грн.). Підсумок пенсії після перерахунку становить з 01.05.2018 - 16470,72 грн. З урахуванням максимального розміру сума пенсії до виплати з 01.05.2018 - 13730,00 грн., з 01.07.2018 - 14350,00 грн., а з 01.12.2018 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн. Відкладена виплата різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 82984,08 грн. проводиться в порядку, визначеному вказаною постановою.
Поряд з цим зазначено, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 у справі №640/3279/19 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням та нараховано різницю пенсії за період з 01.07.2012 по 31.12.2015 в сумі 35090,83 грн., виплату якої буде проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, який набрав чинності 10.11.2018.
На відповідне звернення позивача, Пенсійний фонд України в особі Департаменту пенсійного забезпечення листом від 10.09.2019 №21168/Б-11 повідомив позивача, на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 у справі №640/3279/19 (з урахуванням ухвали цього суду від 27.05.2019) Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.07.2012 проведено перерахунок Вашої пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону № 2262 у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України від 04 червня 2012 № 15/5-3769, та з 01.01.2016 у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 21.03.2018 № 22/6-3769, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. Заборгованість, що утворилася внаслідок виконання судового рішення, за період з 01.07.2012 по 31.12.2015 підлягає виплаті відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. З 01.01.2016 на виконання рішення суду пенсію обчислено в розмірі 90 % грошового забезпечення 23529,60 грн. та відповідно до статті 43 Закону № 2262 обмежено максимальним розміром.
Вважаючи такі дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3668-VI у редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 911-VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії за 2016 рік, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 грн.
У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 р. відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до Закону № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, передбачені ст. 43 Закону № 2262-XII обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом № 911-VIII.
Разом з тим, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що обмеження максимального розміру пенсій у 2016 році поширювалося виключно на осіб, яким пенсія призначена з 01.01.2016, а внесені Законом № 1774 до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 р. по справі № 522/3049/17, від 15.04.2019 р. по справі № 127/4270/17 та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для врахування судом при розгляді даної справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, згідно перерахунку пенсії від 05 вересня 2019, пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01 січня 2016 року на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 №640/3279/19, основний розмір якої становить 90% грошового забезпечення у розмірі 21176,64 грн., з урахуванням максимального розміру - 10740,00 грн.
Проте, суд звертає увагу на те, що позивачу пенсія призначена в порядку Закону № 2262-XII до 2016 року, а отже у 2016 році на нього взагалі не поширювалося обмеження максимального розміру пенсійних виплат на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 911-VIII та вищенаведених норм Закону № 3668-VI у їх системному тлумаченні, а у 2017 році не існувало легітимного законодавчого підґрунтя для здійснення відповідного обмеження, на чому наголошено вище.
Таким чином, вважаючи протиправним обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунку пенсій без обмеження строком в разі протиправності дій органів ПФУ.
При цьому, доводи відповідача щодо здійснення ним обмеження пенсії позивача максимальним розміром на підставі Закону, є необґрунтованими з підстав, зазначених вище та свідчать про неправильне тлумачення та застосування ГУ ПФУ в м. Києві відповідних законодавчих норм.
При цьому, судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі "Каіч та інші проти Хорватії", в якому ЄСПЛ зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Водночас, у рішенні від 01.06.2006 по справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Враховуючи наведене, для повного забезпечення захисту прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо перерахунку та виплати з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог до Пенсійного фонду України, суд зазначає, що відповідач-2 як центральний орган виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо безпосереднього призначення, перерахунку та виплати пенсії, оскільки вказані функції є виключною компетенцією територіальних управлінь Фонду. При цьому, Пенсійним фондом України не приймались рішення щодо пенсійного забезпечення позивача.
При цьому, суд бере до уваги, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром виникли вже після здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2019 №640/3279/19.
Відтак, позовні вимоги до Пенсійного фонду України суд вбачає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем-1 не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Тобто зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, а тому, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо перерахунку з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян