ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
04 грудня 2020 року м. Київ № 640/26582/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про скасування постанови про накладення штрафу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про скасування постанови про накладення штрафу ВП 60756329 від 10.06.2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
16 листопада 2020 року до суду від ГУ ПФУ у Київській області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доданим до неї платіжним дорученням № 3762 від 10.11.2020 року.
Також, 16 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання ГУ ПФУ у Київській області про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, управління 24.06.2020 року зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києві з аналогічним позовом, проте ухвалою суду від 11.09.2020 року у справі № 640/12684/20 зазначену позовну заяву було судом повернуто.
Розглянувши матеріали позовної заяви, додатки до неї та дослідивши клопотання ГУ ПФУ у Київській області про поновлення пропущеного строку для подання позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2. ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом положень КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з копії супровідного листа від 10.06.2020 року, яку додано ГУ ПФУ у Київській області до позовної заяви, відповідачем було направлено копію оскаржуваної постанови, яка згідно вхідного штампу отримана управлінням 16.06.2020 року (вх.5501/14).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання позову зазначено, що управлінням 24.06.2020 року вже зверталось до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця від 10.06.2020 року ВП №60756329.
В подальшому ухвалою суду від 11.09.2020 року вказану позовну заяву повернуто ГУ ПФУ у Київській області, у зв'язку з не усунення недоліків позовної заяви.
Однак, на підтвердження обставин викладених в клопотанні, ГУ ПФУ у Київській області не надало суду жодного доказу щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Водночас, що наведені ГУ ПФУ у Київській області обґрунтування поважності причин пропуску строку, зокрема звернення 24.06.2020 року з аналогічним позовом та в подальшому його повернення ухвалою суду від 11.09.2020 року, не може бути прийнято судом як таке, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до суду, адже повторне звернення 28.10.2020 року, тобто вже після закінчення відповідного процесуального строку, встановленого законом.
Суд акцентує увагу, що вчасне первинне звернення до суду з позовом не означає, що після його повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а.
Крім того, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19.
Водночас, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Разом з тим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду та відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи не визнання судом поважними підстав пропущення строку звернення з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку звернення до суду.
2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про скасування постанови про накладення штрафу - повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда